Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

Правом анулювання чи припинення чинності сертифіката або свідоцтва в Україні наділена АПУ, але кваліфіковано визначити некомпетентність проведення аудиту чи надання послуг може лише суд.

Послідовність розгляду справи. Економічний суб’єкт направляє скаргу на аудитора до АПУ. АПУ розглядає її і звертається до суду з позовом про встановлення некваліфікований дій аудитора. Тільки в тому разі, коли суд визнає якість проведеної перевірки як незадовільна, аудитор за рішенням суду відшкодовує замовнику понесені ним збитки в повному обсязі, а також витрати на проведення повторної перевірки.

Якщо аудитор здійснив діяльність, яка не передбачена виданим йому сертифікатом, аудитор може бути виключений з Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

Зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації тягне за собою накладання штрафу від 3 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Анулювання сертифіката відбувається також у випадках порушення принципу незалежності аудитора чи аудиторської фірми в цілому.

Статтями 20, 25 Закону “Про аудиторську діяльність “ визначена матеріальна відповідальність. За неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор несе майнову відповідальність визначену у договорі на проведення аудиту. Розмір майнової відповідальності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з вини аудитора.

№ _32_ Аудиторський висновок: зміст, структура і види

В законодавстві зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком. Форма аудиторського звіту може бути довільною. Аудиторський звіт не є аудиторським документом, він призначений виключно для замовника і може бути оформлений і оприлюднений лише з його дозволу. Аудиторський висновок призначений для широкого кола користувачів, його робота залежить від того, що річний бухгалтерський звіт підприємства записується як в цілому, так і в окремих деталях. Отже аудиторський звіт – це за обсягом розширений документ, а аудиторський висновок – за обсягом короткий і стислий.

Аудиторський висновок має містити такі основні елементи:

заголовок, повну назву суб’єкта, який перевіряється;

абзац, а якому йдеться про те, кому адресується аудиторський висновок;

вступний абзац (склад звітності, перевіреної аудитором; період і час перевірки; визначення меж відповідальності керівництва підприємства і аудиторів).

масштаб перевірки (розкривається зміст проведених аудиторських робіт);

розділ, який висвітлює думку аудитора про перевірку звітності;

дата складання;

адреса аудиторської фірми.

підпис.

У заголовку аудиторського висновку повинен бути запис про те, що аудит проводив незалежний аудитор. Слід також зазначити назву фірми або прізвище аудитора, номер ліцензії.

У аудиторському висновку має чітко бути визначено, кому він адресується – правлінню, засновникам, акціонерам, установам, організаціям.

Думка висновку має бути викладена чітко і однозначно. Висновок може бути безумовно позитивним, умовно позитивним, негативним.

Аудиторські висновки можуть бути складені наступних видів:

- безумовно позитивний,

- умовно позитивний,

- негативний..

Аудитор може відмовитись від надання аудиторського висновку.

Безумовно позитивний висновок складають у разі коли на думку аудитора дотримані такі умови:

- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту;

- надана інформація є достатня для відображення реального стану суб’єкта перевірки;

- є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації;

- фінансові документи складено згідно з прийнятою суб’єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;