ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ, Детальна інформація

Предмет досліджень - заробітна плата як одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства. Тому питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають інтереси всіх учасників трудового процесу.

В першому розділі цієї курсової роботи автор розкриває сутність заробітної плати, зміст основних її функцій і принципів, дає характеристику її структури та основних елементів, і характеризує основні форми та системи оплати праці, що діють в Україні в ринкових умовам господарювання.

Другий розділ присвячено аналізу впливу на оплату праці таких економічних чинників як утримання та відрахування з заробітної плати, їх розмірам та порядку сплати.

В третьому розділі автор розкриває зміст необхідних напрямків регулювання оплати праці, досліджує її важливість в механізмі державного регулювання.

В якості теоретичної бази курсової роботи були використані праці ряду вітчизняних та закордонних авторів, а також використано ряд нормативних актів Українського законодавства.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ: СУТНІСТЬ ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ

1.1. ОПЛАТА ПРАЦІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ:

СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Сутність поняття “заробітна плата” складна і багатостороння , тому розглядати її потрібно зрізних позицій.

По-перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття “оплата праці”, яка, крім власне заробітної плати, включає і інші витрати роботодавця на робочу силу.

По-друге, заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано [6]. Це загальновизнане визначення, що найточніше відповідає терміну “заробітна плата”.

По-третє, в умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені показники ставок оплати одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості.

По-четверте, для найманого працівника заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити обєктивно необхідне відтворення робочої сили.

По-пяте, для підприємця заробітна плата - це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння сутності заробітної плати, з’ясуємо значення притаманних їй функцій [13]:

1. відтворювальна функція полягає у забезпечені працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь;

2. стимулююча функція заробітної плати передбачає встановлення залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства;

3. регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати оптимізує розміщення робочої сили за регіонами, галузями народного господарства та підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури;

4. соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим внеском. Соціальне значення цієї функції полягає у забезпеченні соціальної справедливості при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, а також при розподілі доходу між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску;

5. функція формування платоспроможного попиту населення, призначення, якої узгодження форм виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів-з іншого.

Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій необхідне дотримання таких найважливіших принципів [16]:

- підвищення реальної заробітної плати, яка б відображала темпи зростання ефективності виробництва та праці;

- диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності;

- однакова оплата за однакову працю;

- державне регулювання оплати праці;

- врахування впливу ринку праці;

- простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці.

Врахування сутності даних функцій та принципів при організації оплати праці на підприємстві дасть змогу підвищити ефективність мотиваційного механізму трудової діяльності промислово-виробничого персоналу підприємства.

1.2. СТРУКТУРА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ЕЛЕМЕНТИ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Заробітна плата складається з: основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат [15].