Приватизація—як форма реорганізації. Методи приватизації, законодавче регулювання та стан приватизації в Україні. Основні напрямки реструктуризації організаційних структур на підприємствах, Детальна інформація

Не можуть бути покупцями державного майна юридичні особи, у яких частка державної влас-ності перевищує 25 відсотків, а також підприємства комунальної власності.

Продаж на аукціоні полягає в переданні права власності покупцеві, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Проведення аукціону передбачає наявність декількох заяв від юри-дичних або фізичних осіб — покупців, які мають намір придбати об'єкт. Крім підприємств — цілісних майнових комплексів, у такий спосіб можуть приватизуватися об'єкти незавершеного будівництва, майно ліквідованих підприємств, підприємств-банкрутів, пакети акцій державних відкритих акціонерних товариств, які залишилися нереалізованими після їх приватизації, част-ки (паї, акції), що належать державі у майні суб'єкта підприємницької діяльності зі змішаною формою власності, а також деякі інші об'єкти державної власності.

Організовує продаж об'єктів приватизації на аукціоні орган приватизації або уповноваже-на ним юридична особа. Для участі в аукціоні зацікавлені юридичні (в тому числі нерезиденти) та фізичні особи (в тому числі іноземні громадяни, особи без громадянства) подають до органу приватизації заяву, сплачують реєстраційний внесок, а також грошову заставу в розмірі 10 від-сотків первісної ціни продажу об'єкта. Власником об'єкта стає той покупець, який у ході аукці-ону запропонував найбільшу ціну. Якщо під час аукціону ніхто з учасників не висловив бажан-ня придбати об'єкт за оголошеною первісною ціною, ціна об'єкта знижується, але не більш як на 10 відсотків. Якщо після зниження ціни об'єкт не вдалося продати, торги припиняються. Усім учасникам аукціону, які не стали переможцями, внесені заставні кошти (10 відсотків ого-лошеної ціни) повертаються, а покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, вони зараховують-ся при остаточному розрахунку.

Продаж за конкурсом полягає в переданні права власності покупцеві, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — найвищу ціну. Як і про-даж на аукціоні, продаж за конкурсом може здійснюватися за наявності не менш як двох покупців. У конкурсі беруть участь юридичні та фізичні особи (подання заяв, сплата реєстраційного внеску, грошова застава — на тих самих умовах, що й при проведенні аукціонів), зокрема й не-резиденти. Відбір покупців здійснює конкурсна комісія. Вона ж визначає початкову ціну прода-жу. Остаточна ціна не може бути нижчою за 50 відсотків початкової. Переможець конкурсу ви-значається за тим, наскільки його програма враховує необхідність технічного переоснащення виробництва, впровадження прогресивних технологій, збереження і зростання кількості робо-чих місць, створення сприятливих умов праці та ін.

Конкурс здійснюється у два етапи. На першому етапі оголошується попередній перемо-жець, а інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголо-шується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засі-дання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу та визначає остаточного переможця.

Викуп як спосіб приватизації підприємств — цілісних майнових комплексів — застосову-ється лише стосовно об'єктів, первісна вартість основних засобів яких не перевищує законодав-чо встановленого максимуму, які не є підприємствами-монополістами, не належать до ВПК і в процесі приватизації яких не залучається іноземний капітал. Викуп передбачає наявність лише одного покупця об'єкта, що приватизується. Ним може бути юридична чи фізична особа, які, згідно з чинним законодавством, можуть виступати як покупці.

Викуп застосовується щодо:

• підприємств, включених у перелік об'єктів, що підлягають приватизації у такий спосіб;

• об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Право на викуп майна державного підприємства, зданого свого часу в оренду, має орендар, якщо він за згодою з орендодавцем здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендова-ного майна вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості цього майна. Якщо прий-нято рішення про приватизацію таких підприємств і немає згоди орендаря на викуп, державний орган приватизації може запропонувати такий об'єкт для продажу на конкурентних засадах (на аукціоні, за конкурсом), причому договір оренди зберігає свою силу для нового власника.

Після прийняття рішення про приватизацію об'єкта через викуп орган приватизації ство-рює комісію з оцінки вартості його майна. Договір купівлі-продажу об'єкта, а також акт переда-чі майна укладають між собою державний орган приватизації і покупець. Цей договір містить дані про вартість об'єкта, ціну продажу, умови внесення платежів на рахунок державного орга-ну приватизації у банку; він юридично засвідчує перехід права власності від держави до покуп-ця. З метою здійснення подальшої господарської діяльності новий власник визначає організа-ційно-правову форму згідно з чинним законодавством і у визначений договором купівлі-прода-жу термін створює і реєструє новий суб'єкт підприємницької діяльності.

Описані способи приватизації не охоплюють більшість середніх та великих підприємств усіх без винятку галузей матеріальної і нематеріальної сфери. Згідно з Державними програмами приватизації останніх років, такі підприємства (вартість основних засобів яких перевищує 1000 тис. грн.) зазвичай приватизуються способом продажу акцій відкритих акціонерних товариств.

Такий самий порядок приватизації поширюється на порівняно невеликі підприємства, вар-тість основних засобів яких не виходить за межі, про які йшлося вище, якщо законодавством передбачено для них саме такий спосіб приватизації. Міністерства, відомства, інші органи дер-жавного управління, у підпорядкуванні яких є державні підприємства, разом з Фондом держав-ного майна України здійснюють підготовку до їх приватизації. Вона передбачає аналіз фінансо-вогосподарської діяльності підприємства з міркувань доцільності приватизації, вибір способу приватизації, вивчення попиту на придбання підприємства серед потенційних покупців, можли-вість виокремлення зі складу підприємства структурних підрозділів, які можуть функціонувати як окремі підприємства, виявлення державного майна та інших активів, які не підлягають при-ватизації або приватизація яких недоцільна, та ін.

З моменту прийняття рішення про включення об'єкта до переліку підприємств, що підля-гають приватизації, щодо нього припиняється чинність дії Закону України "Про підприємства в Україні" у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду майна, купівлі-продажу цінних паперів і деяких інших операцій (вони можуть відбуватися лише з дозволу органу при-ватизації).

У ході передприватизаційної підготовки підприємства може виявитися потреба реструк-туризації підприємства.

Реструктуризація підприємства — це здійснення комплексу організаційно-господарсь-ких, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення ізвести-ційної привабливості об'єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Рішення про реструктуризацію затверджує Фонд державного майна України, а щодо під-приємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, такі рішення приймаються за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Реструктуризація являє собою важливий етап приватизації. Вона здійснюється, якщо щодо державного підприємства прий-нято рішення про приватизацію і управління ним перейшло у зв'язку з цим до державного ор-гану приватизації, а також до корпоратизованих підприємств, тобто відкритих акціонерних то-ариств, 100 відсотків акцій яких належать державі.

Фінансування витрат, пов'язаних з розробкою заходів з реструктуризації, здійснюється як за рахунок самих підприємств, так і за рахунок потенційних покупців, тобто інвесторів, а також можуть здійснюватися за рахунок державних коштів, передбачених чинним законодавством.

Доленосним для української приватизації став Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні" від 29 грудня 1999 р. № 1626/99, який був виданий, як зазначалося у преамбулі, з метою сприяння здійсненню економічних реформ шляхом прискорення процесу приватизації майна та подальшого розвитку фондового ринку. Цей Указ визначав пріоритети діяльності Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України щодо приватизації державного майна у 2000-2002 рр., заклавши основи Держав-ної програми приватизації на 2000-2002 рр., і зокрема щодо:

• прискорення темпів та забезпечення повноти приватизації середніх та великих під-

приємств на засадах гнучкого ціноутворення, спрощення процедур складання планів

приватизації таких об'єктів;

• підвищення ефективності приватизації державного майна через створення механізмів

продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

• підвищення привабливості об'єктів приватизації, в тому числі шляхом здійснення у

встановленому порядку реструктуризації прострочених боргових зобов'язань пе-

ред бюджетами та державними цільовими фондами, за кредитами, наданими під дер-

жавні гарантії, або врахування таких боргових зобов'язань в умовах продажу об'єктів;

• створення сприятливих умов для появи приватних власників, які мають довгострокові

інвестиційні інтереси у розвитку приватизованих підприємств;