Микола Вінграновський - поет, прозаїк - Божий дар для української літератури, Детальна інформація

Микола Вінграновський - поет, прозаїк - Божий дар для української літератури
Тип документу: Реферат
Сторінок: 15
Предмет: Література
Автор: Януш Галина
Розмір: 30.1
Скачувань: 2015
Гумореска “Чухраїнці” складається з передмови, трьох розділів і післямови.

Велика й багата земля, давня країна – населення ж найвідсталіше в Європі.

Дотепно змальовує Остап Вишня простори Чукрен

“Прадавні матеріали, знайдені при розкопках царя Передериматняріохора свідчать вже більше про географічне положення Чукрен: від біблійської річки Сону аж до біблійської річки Дяну” Кирпаті гори на Заході.

На півдні найсиніше в світі море, найбільша річка Дмитро, а ще є річка Дситро, то й населення зветься надмитрянці і надситрянці.

Чухраїнці і цей поділ приймають як даність. Звикли. Звичка до свого напівдикого існування така глибока, що стала характером.

Всього понад 30 млн.чухрянців, “хоч здебільшого вони й самі не знали, хто вони такі суть…

Як запитають було їх:

-Якої ви, люде, нації?

Вони, почухавшись відповідають:

-Та й хто зна… Живемо в Шенгереївці. Православні.

Дуже гостро кпинить своїх земляків О.Вишня за рабський дух, за брак почуття національної гідності, гордості й самоповаги.

“А найбільше любили чухраїнці на вгородах соняшники. – Хороша, - казали вони, -рослина. Як зацвіте –зацвіте-зацвіте!. А потім як ісхилить голову і стоїть перед тобою, як навколюшках… Так, ніби він –ти, а ти-ніби пан. Уперто покірлива рослина” - виплекане століттями колоніального “виховання” українство.

Сатирик виділяє в ментальності чухраїнця аж п’ять глибоко-національних рис:

Якби ж знаття

Забув

Спізнивсь

Якось-то воно буде

Я так і знав.

Якби ж знаття - “найхарактерніша для чухраїнця риса”. Прискіпливо аналізував українство сатирик, засуджуючи неповоротний спосіб його мислення, страшенно боляче було йому за таку нездатність до дії, безініціативність, пасивність нашого люду. Гостро висміював сльозливу емоційність на надмірний ліризм української літератури.

В післямові сяйнула дотепам Вишнівська доброзичливість.

“- Нічого! Якось-то воно буде” Бо сам же мовляв з них, чухраїнців.

Семінарське заняття.

Тема: Збереження традицій О.Вишні в українській літературі.

План.

Створення жанру “усмішки”.

Утвердження героїзму народу і нового героя засобами гумору

Майстерне зображення рідної природи та заклик до її збереження.

Теми рефератів, творів.

Продовження у творчості О.Вишні традицій бурлеску, де охоплюється високе і низьке, анекдот і дотеп.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes