Одна планета, різні світи, Детальна інформація

1956. ТисЬег, КоЬегІ С. ТЬе Маїхіап Кеуоіиііопагу Шеа. Мему Уогіі: УУ.УУ.

Могіоп & Со„ Іпс., 1969.

Частина Друга НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

Розділ 4 Порівняльний аналіз капіталістичних систем

Розділ 5 Сполучені Штати Америки

Розділ 6 Японія

Розділ 7 Німеччина

Розділ 4

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КАПІТАЛІСТИЧНИХ СИСТЕМ

"Холодна війна" вже позаду, і новим визначальним чинником світового впливу та спроможності створювати багатства стала економічна, а не військова могутність. Найкращий шлях до впливу нації на світ пролягає тепер через торгівлю й виробництво замість військового підкорення. Радянська імперія впала, і Сполучені Штати Америки розпочали по всьому світу покидати свої військові аванпости. Комунізм став справою минулого, і нині вже недоречно порівнювати капіталізм і комунізм, що раніше було стрижневим елементом підручників з порівняльного аналізу економічних систем. Доцільною альтернативою є порівняння різних форм капіталістичних систем, що існують сьогодні, - вільнорин-ковий капіталізм, державно-керований капіталізм та соціально-ринковий капіталізм. У розділі 4 подано розмаїті інституційні механізми кожної системи, а далі послідовно розглянуто три головні країни, що репрезентують кожен різновид системи: розділ 5-Сполучені Штати; розділ 6-Японія; розділ 7 - Німеччина.

РИНКОВИЙ КАПІТАЛІЗМ США

У Сполучених Штатах ніколи не існувало справді вільної ринкової економіки. Федеральний уряд уже від моменту його утворення 1787 р. було залучено до сприяння промисловості, і він прийняв законодавство про тарифи для захисту інтересів фірм США. Для будівництва каналів, доріг та розмаїтих форм перевезень надавалися субсидії, що приносили великі прибутки. Впродовж останньої частини минулого століття зросли масштаби індустріалізації та концентрації виробництва, тому федеральний уряд прийняв закони для впорядкування особливих різновидів бізнесу—скажімо, будівництва доріг—та для контролю різних форм антиконкурентних ділових заходів, як от фіксація цін та поділ ринків. Участь уряду в економіці США посилилася під час депресії 1930-х, коли було прийнято законодавство про мінімум заробітної плати і соціальне забезпечення та створено регламентні

Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем 93

агенції для впорядкування роботи банків, засобів зв'язку і ринку цінних паперів. Упродовж 1960-х та на початку 1970-х урядове регулювання було поширено на безпеку продуктів споживання, зайнятість жінок і меншин, довкілля, безпеку професій.

Капіталізм і культура США

Капіталізм США відображає культуру' цієї країни, так само як японський капіталізм—культуру Японії. Індивідуалізм став прикметною рисою культури Сполучених Штатів Америки ще в минулому столітті, коли Захід було відкрито для колонізації і великі маси іммігрантів ступили на землю США. Ці іммігранти у своїй більшості прибували з європейських країн, рятуючись від урядових утисків і економічних злигоднів. На Сполучені Штати дивились як на країну великих можливостей, де кожна людина має змогу досягти успіху завдяки власним зусиллям, а кожне покоління матиме можливість бути срінансово заможнішим'. Захід надавав іммігрантам сприятливі нагоди, передусім у сільському господарстві, і саме тут квітував індивідуалізм. Індивідуум сам протистояв природним стихіям, і тут перемагав найпристосовані-ший, а найслабший опинявся на узбіччі2.

Іншою гранню капіталізму США став наголос на багатстві та споживанні. Рольові моделі щодо накопичення багатства зберігаються тут від минулого сторіччя, коли з багатих підприємців та ділових лідерів складалася нова промислова аристократія, що її часом називали "магнати-розбійники". Прототипами капіталістів, що "самі себе створили", були мільйонери Джон Д. Рокфеллер і Ендрю Карнегі. Це були багатії, котрі часто встановлювали стандарти споживання, що їм намагалися наслідувати інші. Цікаво зазначити, що багатії в Сполучених Штатах ніколи не викликали класової ненависті, що була властивою суспільствам із більшим класовим усвідомленням, як от у Англії. Сем Волтон, найбагатший мільярдер Сполучених Штатів, викликав захоплення і впевненість у тому, що кожен, хто має добру ідею, може у США досягти успіху.

Це називається "американська мрія", але нинішнє покоління, мабуть, перше, іцо має статки менші від своїх попередників.

Чудовим прикладом цього є новела Вілла Катера "О, піонери", написана приблизно в середині минулого століття. В ній розповідається про сім'ю скандинавів, що прибуває до Небраски, щоб спробувати себе у фермерстві. Батько не дуже знається на фермерстві й прогорає, як і більшість його сусідів. По його смерті його дочка, що має значно більший хист до бізнесу, стає на чолі ферми, купує потрібне майно, вирощує відповідні зернові й дає своїй родині можливість вийти на шлях до успіху.

94 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДБЛЬ

Конкуренція. Сполучені Штати—це суспільство конкуренції і в бізнесі, і в спорті. Вона виправдана, бо вносить вклад у збагачення суспільства. Коли галузі та ринки якоїсь економіки мають конкурентну організацію, то стануться такі зміни, що вважаються бажаними. Найперше очікується, що конкуренція забезпечуватиме для споживачів більше ромаїття вибору за нижчими цінами. Вона, як передбачається, сприятиме нововведенням — фірма, що виробляє пастки для мишей кращі, ніж у її конкурентів, досягає успіху. Нарешті, конкуренція повинна сприяти ефективній роботі торгівлі та промисловості, приносячи економічний успіх тим фірмам, що працюють ефективно, і безжально усуваючи неефективні.

Державне втручання в економіку США

Втручання держави в економіку США відбувалось із кількох причин:

1. Монополії, олігополії та інші не зовсім конкурентні ринкові структури в періоди занепаду конкурентних ринкових сил спричиняють неефективне розміщення ресурсів і соціальне не бажану ринкову діяльність. Тоді розробляються антимонопольні заходи, аби протидіяти неконкурентній поведінці виробників, на зразок штучного завищення цін, або тим аспектам галузевої організації промисловості, що сприяють антиконкурентній діяльності монополій.

2. Ціновий механізм ринкової економіки не дає людям жодної можливості для висловлення протесту проти виробництва і продажу небажаних для них товарів і послуг. Чимало людей стали б щасливішими, коли б могли отримати можливість не вдихати дим від цигарок у громадських місцях чи дими від хімічного заводу, але немає жодного способу, за допомогою якого ринок може взяти до уваги ці негативні уподобання—залишається тільки державний контроль.

3. Технологічні досягнення принесли небажані наслідки, пов'язані з ринком. Масове виробниіггво автомобілів мало величезний вплив на економіку США початку нинішнього століття. Було створено тисячі робочих місць не лише в автомобільній промисловості, а й у суміжних галузях, як от сталеливарній та гумовій. Проте автомобіль став головним забруднювачем повітря. У галузі перевезень важливого значення набув повітряний транспорт, але літаки стали джерелом шумового забруднення.

Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем 95

4. Допомога безробітним і пенсії соціального страхування впроваджувались у Сполучених Штатах пізніше від більшості промислових країн. Мета цих виплат—забезпечення захисту осіб, що зазнали поразки не з власної вини. Тут, однак, слід зазначити, що програми соціального забезпечення в Сполучених Штатах зовсім не такі вичерпні, як в інших країнах. Запровадження доступного медичного страхування стало головним державним завданням Сполучених Штатів. Майже 37 млн. американців не мають медичного страхування в будь-якій формі.

Історичне тло державного втручання

Історію державного втручання в економіку США можна поділити па три відтинки часу. Перший тривав від 1870 до 1930 року. Упродовж цього часу державне втручання було здебільшого мік-роекономічним і мало форму законів щодо управління залізницями та обмеження сили монополій. Лише коли механізм конкуренції та саморегуляції занепадав, уряд застосовував заходи щодо корекції найбільш поважних порушень у цьому механізмі. Впродовж цього періоду було прийнято перші закони про захист-споживачів. Закони про управління залізницями і про монополії зазвичай ініціювалися урядами штатів, а вже пізніше приймалися федеральним урядом. Було прийнято також закони щодо покращення становища робітників стосовно умов праці та обкладання податками доходів і багатства. Але у своїй більшості ці закони, спрямовані проти концентрації виробництва і накопичення багатства, не мали значного ефекту.