Вдосконалення добування вугілля на українських шахтах, Детальна інформація

дистанційно керованого перекидного навантажувального щита;

2.Блоку привода механізму подачі, що забезпечує простоту обслуговування і надійність при експлуатації за рахунок електромагнітного гальма регульованого по швидкості.

Блоки базових машин (ДО 110, ДО500, ДО800) цілком або частково можуть використовуватись (взаємозамінність) у всіх машинах блочно-модульного ряду.

Скребковий лавний конвеєр СПЦ-271 у порівнянні з конвеєром СУОКП-70 має наступні переваги:

збільшена технічна продуктивність конвеєра до 12 т/хв.,

збільшений калібр тягового ланцюга конвеєра до 26х52 мм, що зменшує кількість ланцюга,

центральне розташування ланцюгів конвеєра СПЦ зменшує імовірність перекосу шкребків, що збільшує роботу конвеєра,

Порівняльна технічна характеристика устаткування очисних комплексів.

Секції механізованої кріпи М -144 ОКП – 70

Робочий опір секцій кріпи, кн. 8400 1900

Опір кріпи на 1 м2 покрівлі, кн. 700 660

Висота мінімальна / максимальна, мм 1650/3300 2100/3500

Крок пересувки секцій кріпи, м 0,80 1,10

Крок установки секцій закріплення, м 1,50 1,10

Тиск робочої рідини в напірній магістралі, Мпа 32 20

Площа перетину для проходу повітря, м 26,4 4,8

Зусилля початкового розпору секції кріпи, кн. 6000 760

Вузько захватні комбайни ДО – 500 1ГШ – 68

Потужність пласту, що виймається 1,5 – 3,5 1,3 – 2,5

Опірність вугілля різанню, кН/м до 360 до 300

Сумарна номінальна потужність, кВт 635 234

Діаметр шнека, м 1,4-1,6-1,8 1,12-1,25-1,4-1,6

Максимальна швидкість подачі, м/хв. 10 5,5

Стискальне зусилля, кН 450 360

Тип частини, що подає без цепна , ланцюгова, електрична ,гідравлічна

3. Теперішні перспективи.

3.1. Передача шахт у приватну власність

Передача шахт приватним власникам буде виправданою лише в тому разі, якщо вона приведе до зниження державних дотацій. Пки існують державні дотації вуглярам, приватні власники, так само як і державні менеджери, будуть зацікавлені в максимізуванні обсягів держдотацій. Це означає, що вони „роздмухуватимуть” собівартість шляхом укладання контрактів за завищеними цінами, відвантажуватимуть вугілля дружнім компаніям за заниженою ціною тощо. Тож є сенс розглядати приватизацію лише тих шахт, які не вимагають держпідтримки.

Рівень прибутковості, потрібний приватним власникам, незрівнянно вищий від претензій на фінансову віддачу держави. Приватизація не може стати джерелом грошей для продовження роботи безперспективних шахт. Поширена думка , що приватний капітал „рветься „ у вугільну галузь, і це реальний ресурс для модернізації та відновлення підприємств вугільної промисловості. Проте реально інвестиційні проекти у вугільній галузі є не чим іншим, як придбанням вугілля в розстрочку за фінансованою ціною на умовах передоплати. Комерційні структури справді постачають деякі шахти устаткуванням і забезпечують їх фінансовими ресурсами. Але при цьому вони диктують директорам свої умови надання ресурсів і відразу ж обумовлюють терміни та шляхи розрахунку. При цьому вже знають, скільки вугілля одержав і за яку ціну й закладають це в договори. Часто вартість вугілля, одержуваного в рамках „інвестиційних” схем, значно нижче від існуючої на ринку, що збільшує собівартість видобутого шахтами вугілля й обсяги держдотацій.

3.2 Керування підприємствами галузі.