Письменники України - жертви сталінських репресій, Детальна інформація
Письменники України - жертви сталінських репресій
…З порога
смерті…
Письменники України -
жертви стаалінських репресій
( Випуск перший )
Київ
" Радянський письменник"
1991
І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу,
І без кінця топчу тюремний камінь,
І тут напиваюсь досхочу,
Напившись, запрягаю коні в мори
І доганяю молоді літа,
Лечу в далекі голубі простори,
Де розцвітала юність золота.
- Вернітеся, - благаю, - хоч у гості!
- Не вернемось, - гукнули вдалині .
Я на калиновім заплакав мості …
І знов побачив мури ці сумні .
І клаптик неба, розп"ятий на гратах,
І нездрімане єхо у вовчку …
Ні, ні, на вороних мені не грати;
Я в кам'янім, у кам'янім мішку .
Михайло Драй - Хмара .
Суботньго ранку 19 липня 1941 року до ошатного помешкання в центрі Звенигородки, де після інсульту оклигував під опікою хатньої робітниці і прийомного сина - підлітка академік Кримський, завітав у супроводі місцевого міліціонера діловитий на вигляд молодик у цивільному. Просто з порога прибулий повідомив, що зважаючи на несприятлевий перебіг бойових подій на фронтах, уряд республіки виніс спеціальну ухвалу про негайну евакуацію в глиб країни Академії наук, і ось він, молодший лейтенант Гусєв, прибув сюди, щоб допомогти всесвітньовідомому вченому Агатангелу Кримському якнайшвидше дістатися до Києва, звідки його перправлять далі на схід .
- Про що клопочетеся, славний чоловіче? - гірко всміхнувся в ліжку вимучений недугою господар. - Хіба не бачите, я майже зовсім сліпий і напівпаралізований. В моєму становищі про смерть годиться думати, а не про евакуацію.
- Але ж усі київські академіки вже виїхали до Башкирії .
смерті…
Письменники України -
жертви стаалінських репресій
( Випуск перший )
Київ
" Радянський письменник"
1991
І знов обвугленими сірниками
На сірих мурах сірі дні значу,
І без кінця топчу тюремний камінь,
І тут напиваюсь досхочу,
Напившись, запрягаю коні в мори
І доганяю молоді літа,
Лечу в далекі голубі простори,
Де розцвітала юність золота.
- Вернітеся, - благаю, - хоч у гості!
- Не вернемось, - гукнули вдалині .
Я на калиновім заплакав мості …
І знов побачив мури ці сумні .
І клаптик неба, розп"ятий на гратах,
І нездрімане єхо у вовчку …
Ні, ні, на вороних мені не грати;
Я в кам'янім, у кам'янім мішку .
Михайло Драй - Хмара .
Суботньго ранку 19 липня 1941 року до ошатного помешкання в центрі Звенигородки, де після інсульту оклигував під опікою хатньої робітниці і прийомного сина - підлітка академік Кримський, завітав у супроводі місцевого міліціонера діловитий на вигляд молодик у цивільному. Просто з порога прибулий повідомив, що зважаючи на несприятлевий перебіг бойових подій на фронтах, уряд республіки виніс спеціальну ухвалу про негайну евакуацію в глиб країни Академії наук, і ось він, молодший лейтенант Гусєв, прибув сюди, щоб допомогти всесвітньовідомому вченому Агатангелу Кримському якнайшвидше дістатися до Києва, звідки його перправлять далі на схід .
- Про що клопочетеся, славний чоловіче? - гірко всміхнувся в ліжку вимучений недугою господар. - Хіба не бачите, я майже зовсім сліпий і напівпаралізований. В моєму становищі про смерть годиться думати, а не про евакуацію.
- Але ж усі київські академіки вже виїхали до Башкирії .
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021