Кримінальна відповідальність за службові злочини, Детальна інформація

Об’єктом дослідження ставиться проблема кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності.

Мета і задачі роботи - дослідження найбільш актуальних питань кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності і практика застосування.

Результати дослідження – були зафіксовані у висновках.

Дипломная работа: страниц72, использовано 52 источника.

Перечень ключевых слов и словосочетаний: служебные преступления, должностное лицо, служебные обязанности, власть, взятка, охраняемые законом права, существенный вред.

Перечень использованных сокращений: УК – Уголовный кодекс, п.- пункт, ч. – часть, ст. – статья.

Объектом исследования становится проблема уголовной ответственности за преступления в сфере служебной деятельности.

Цель и задачи работы - исследование наиболее актуальных вопросов уголовной ответственности за преступления в сфере служебной деятельности и практики применения.

Результаты исследования - были зафиксированы в выводах.

Сфера применения – работа может быть использована для изучения темы «Уголовная ответственность за служебные преступления» студентами, а так же может быть полезной для юристов-практиков.

ВСТУП

Починаючи з 24 серпня 1991 року Україна здобула незалежність і стала самостійною незалежною державою. З цього періоду почалося формування демократичної, правової держави.

Важливим фактором у розвитку і побудові правової держави є законодавче зміцнення апарата держави. Державний апарат містить у собі не тільки 3 галузі влади, але і безпосередні, зв'язані з ним різні громадські організації, підприємства, установи й організації незалежно від їхніх форм власності, адже саме вони зараз перетерплюють структурні зміни і реформування. Для подальшого зміцнення законності необхідні рішучі заходи по припиненню будь-яких порушень у діяльності державного апарата.

Не досконала правова база, що дає можливість відчути безкарність, приводить до того, що різного рівня службові особи, що покликані стояти на стражі і дотриманні закону - самі допускають порушення і скоюють злочини, порушуючи тим самим нормативні акти України. Динаміка цих злочинів неухильно йде вгору. Істотна шкода чіткої організації і діяльності державного апарата будь-якої держави заподіюється злочинним і корумпованним відношенням службової особи до виконання своїх службових обов'язків. Будучи наділені великими правами і розпоряджаючись нерідко значними матеріальними цінностями, такі особи своїми зловживаннями заподіюють не тільки велику матеріальну, але і моральну шкоду, дискредитують державний апарат.

Правила, що регулюють поводження людей, дії соціальних груп, колективів, організацій, у своїй сукупності складають соціальні норми.

Цілісна, динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства, засобом суспільного керування, організації і функціонування держави, забезпечення погодженої взаємодії людей, прав людини. Людина, у своєму поводженні може або дотримувати цих норм, або відступати від них.

В даний час матеріальні цінності в нашому суспільстві придбали більше значення, ніж моральні. І в таких умовах поводження людини, у першу чергу, залежить від його моральних принципів.

Актуальність даної теми полягає в тому, що кількість службових злочинів у відсотковому відношенні до загальної кількості злочинів є досить високим. В порівнянні з 1999 роком, де кількість злочинів в службовій сфері дорівнює 3669 (1,7 % від загальної кількості злочинів), у 2000 році цей показник зростає до 5116 (2,2 % від загальної кількості злочинів), а у 2001 році він становить 3801 (2,3 % від загальної кількості злочинів), у 2002 році – 3767 (1,9 % від загальної кількості злочинів) ), у 2003 році він становить 3691 (2,1 % від загальної кількості злочинів). Це пов’язано з тим, що службові особи так чи інакше, у більшості випадків, уникають кримінальної відповідальності, або підпадають під кримінальну відповідальність, але не в тім ступені, у якій потрібно в обставинах, що склалися в даний час у країні. А це спричиняє такі негативні наслідки, - як підривання суспільного порядку в країні, що у свою чергу, веде до руйнування апарата керування суспільством і державою в цілому.

У даній роботі передбачається показати актуальність і надзвичайну важливість боротьби з службовими злочинами. А також необхідні заходи для викорінювання службових злочинів, у будь-яких його проявах, будь це хабарництво, службове підроблення, службова недбалість і корупція, як найбільш небезпечна форма службових злочинів.

В даний час можна з упевненістю говорити про те, що наша країна впевнено рухається по шляху побудови правої держави. У самому загальному виді правову державу можна визначити як державу, в якій панують право та закон. Інакше кажучи, правова держава - це правова форма організації і діяльності публічно-політичної влади і її взаємин з індивідами як суб'єктами права.

Серед принципів такої взаємини держави й особистості поряд з реальністю прав і воль громадян, поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову, взаємною відповідальністю держави й особистості, центральне місце займає принцип верховенства правового закону, пануванням закону у всіх сферах громадського життя.

Як практичну реалізацію принципу верховенства закону Конституція України (Ст. 19) передбачає, що органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні службові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і використовуючи засоби, що передбачені Конституцією і законами України. Від реалізації цього принципу значною мірою залежить правильне використання ресурсів держави, своєчасне рішення соціальних питань, забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Ще в царській Росії панувала кругова порука чиновників і найглибша переконаність у некараності винних. Службові злочини мають поширення практично у всіх державах світу, про що свідчить, зокрема і те, що у всіх кримінальних кодексах світу передбачена відповідальність за ці злочини.

Проблемам кримінально-правової боротьби з службовими злочинами приділялося значне місце в працях - учених юристів. Відомі роботи з цього питання Б.В.Волженина, И.О.Гельфанда, Б.В.Здравомислова, Ю.Г.Ляпунова, П.С.Матишевского, О.Я.Свєтлова, О.И.Трайнина, Б.С.Утевского. Необхідно, однак, відзначити, що більшість робіт цих учених відноситься до 60 - 70років.

Таким чином, цю тему не можна визнати вичерпаною, тим більше, що за останні роки відбулися значні зміни в соціальному й економічному житті країни, що привели до зміни характеру службових злочинів, появі ряду проблем, що не знаходять цілком свого рішення в законодавстві й у науковій теорії. Зокрема, дотепер спірним є віднесення до числа службових осіб тих або інших категорій службовців (лікарів, учителів, викладачів вищих навчальних закладів).

МЕТА дипломної роботи складається з дослідження найбільш актуальних питань кримінальної відповідальності за службові злочини, об'єктивної і суб'єктивної сторін, "індивідуалізований " аналіз окремих видів службових злочинів, як однієї з найбільш серйозних форм антидержавної діяльності.

ЗАВДАННЯ. Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

1.Дати юридичний аналіз складів цих злочинів, розглянути всі спірні і невирішені питання відповідальності за службові злочини.

2.Узагальнити практику розгляду судами кримінальних справ про службові злочини.

ПРЕДМЕТ дослідження виступає розгляд специфіки кримінально-правового реагування на службові злочини в цілому як особливий вид особливо тяжких зазіхань на інтереси держави, а зокрема ж - як досить широкого кола негативних протиправних явищ, що торкаються майже всіх аспектів діяльності механізму влади .