Народногосподарський комплекс України, Детальна інформація

Виробництво силікатної цегли.

У процесі виробництва цегли використовують високопродуктивні кільцеві тупельні печі, у яких цеглу випалюють 18 – 36 годин. На вироблення 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. глини, що свідчить про значну матеріаломісткість виробництва.

Силікатну цеглу виготовляють з кварцового піску. На 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. піску та 0,1 – 0,2 м. куб. вапна. Нижча матеріаломість та вартість на 30% позитивно впливає на конкурентноздатність продукції.

Великі центри виробництва будівельної цегли знаходяться у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Бахматі, Слов’янську, Чернігові, Львові, Івано – Франківську.

Промисловість нерудних матеріалів у державі не є новою. У будівництві використовують природний стіновий камінь (туф, вапняки, пиляльний) та будівельний камінь (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Інші породи являються сировинним матеріалом для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів.

Україна експортує граніти, габро, лабрадорити, цементну та скляну мінеральну речовину.

Для виробництва пористих бетонів використовують легкі наповнювачі. Такі наповнювачі створюють штучно (керамзит, термозит, сипкий перліт).

На півдні України виготовляють черепашник. Виробництво будівельної кераміки поєднує виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно – будівельної кислототривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб.

Виробництво будівельного фаянсу розміщене у Славуті – комбінат “Будфаянс”, Первомайську Житомирської області – електроізоляції вироби для електронної промисловості, у Донецькій області – будівельний фаянс, у Запоріжжі – високовольтні ізолятори для ЛЄП, у Слов’янську – електроізоляційні вироби для електро – та радіотехнічної промисловості. Україна частково імпортує будівельний фарфор та фаянс з Росії. Білорусії, Чехії.

Виробництво будівельного вапна та гіпсу за сировину використовує крейду, вапняки, мармур. Заводи розміщуються поряд з покладами сировини.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська, Чернівецька обл..

Виробництво крейди перевищує 2,0 млн. тон, а як сировини для цементної промисловості – 7,5 млн. тон. Значні запаси крейди є у Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській та Чернівецькій обл.

Виробництво м’якої покрівлі (руберойду, толю, пергаміну зосереджено у великих містах, зокрема Києві.

Виробництво віконного скла зосереджено на наступних заводах:

Лисичанський “Пролетар”;

Костянтинівський склоробний завод, завод “Автоскло”;

Запорізький склоробний;

Склозаводи Луганської області;

Склозаводи Донецької обл.;

Львівський завод;

Київський завод художнього скла.

Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській та Донецькій областях, Полтаві, Кіровограді, Сумах, Бориславі, Синельникові та Тернополі.



Перспективи будівельної галузі.

Розвиток будівельної галузі на перспективу пов’язаний з реконструкцією технічної бази, комплексною механізацією та автоматизацією виробництва, збільшенням випуску нових будівельних матеріалів, високоефективних збірних конструкцій підвищеної сейсмічної міцності.

Альтернативною є комплексне використання сировини, впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, зростання якості будівельних матеріалів.



АПК складається з 3 сфер: I, II, III. Перша сфера включає підприємства, які виробляють засоби виробництва. Друга сфера це безпосередньо сільськогосподарські підприємства різних форм власності. Третя сфера – підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію.

Для успішного розвитку галузей АПК формуються нові форми організації сільськогосподарського виробництва: агропромислові обєднання, агрокомбінати, агрофірми, асоціації, виробничі та науково – виробничі системи.

Найважливішою ланкою АПК є аграрний сектор. Вартість основних виробничих фондів у сільському господарстві на кінець 1995 року становили 1691,0 млрд. крб., вироблялося понад 53% вартості продукції.