Народногосподарський комплекс України, Детальна інформація

радіоприймачі, телевізори, магнітофони;

холодильники, пилесоси, пральні машини та ін.

Доцільно збільшити випуск товарів та обсяг послуг за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей.

Легка промисловість включає 483 виробничих підприємства. Нині підприємства легкої промисловості працюють у складних умовах:

недопоставки сировини за міждержавними угодами з країнами СНД;

припинені практично імпортні поставки, які щорічно становили понад 500 млн. дол. США;

недопостача сировини;

праця на давальницькій сировині збіднює укр. ринок товарів.

Легка промисловість для успішного розвитку має вирішити ряд наступних завдань:

формування і розміщення державних замовлень та контрактів;

координація діяльності підприємств;

розробленя цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини;

збалансування розвитку підгалузей;

розширення сировинної бази;

ліквідація диспропорції у окремих підгалузях;

розвиток машинобудування для легкої промисловості.

Текстильна промисловість сконцентрована у Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі, Херсоні, Тернополі, Чернігові (камвольно – суконний комбінат), Києві (Дарницький шовковий комбінат), Житомир та Рівне (льонокомбінати), Києві та Львові (бавовнопрядильні фабрики), Чернівцях та ін.

Бавовняна промисловість виробляє 50,1% усіх тканин. До неї структурно входять прядильне, ткацьке, крутильно – ниткове та фарбувальнообробне виробництва. Розміщення підприємств є наступне:

Херсон, Тернопіль – бавовняні комбінати;

Донецьк – бавовнянопрядильний комбінат;

Нововолинськ – бавовняна фабрика;

Полтава – прядильна фабрика;

Київ – ватноткацька фабрика;

Чернівці, Івано – Франковськ, Коломия, Коростишев, Радомишль – ткацькі фабрики;

Вовняна промисловість виробляє 7% усіх тканин держави. У вовняному виробництві використовують хімічні та синтетичні волокна у вигляді домішок. Виробництво включає оброблювання вовни, виготовлення пряжі, тканин та виробів з неї (Харків, Київ, Одеса, Суми, Кременчук, Донецьк, Луганськ – тонкосуконна фабрика, Чернігів – камвольно-суконний комбінат, Кривий Ріг – вовнопрядильна фабрика). У Києві, Черкасах та містах Чернівецької області та Закарпаття виробляють килими, килимові вироби.

Шовкова промисловість виробляє хімічні волокна, які майже витіснили природний шовк сирець (20,5% усіх тканин держави). У Києві випускають крепдешин та креп-жоржет з натурального шовку, у Києві та Черкасах – тканини з штучних та синтетичних волокон, у Луганську – меланжеві шовкові тканини, у Києві, Лисичанську – шовкові тканини технічного призначення.

Льняна промисловість випускає 7,3% усіх тканин (Рівненський та Житомирський льонокомбінат, Коростенська та Марчихіно – Будська фабрика у Житомирській області).

Конопляно – джутова помимо привізного джуту та волокон коноплі використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна (Одеська джутова фабрика та Харківський котатний завод).

Трикотажна промисловість має власну сировинну базу і представлена підприємствами Києва, Харкова, Львова, Одеси, Житомира, Миколаєва, Сімферополя, Чернівців, Донецька, Дніпропетровська, Луганська та ін. Панчішні фабрики знаходяться у Харкові. Житомирі, Чернівцях, Львові та ін.

Швейна промисловість розміщена у місцях споживання: