Народногосподарський комплекс України, Детальна інформація

Хімія огранічного синтезу;

Мікробіологічна;

Фармацевтична.

Територіальную організацію хімічної промисловості обумовлюють наступні фактори:

міжгалузеві, внутрішньогалузеві звязки;

широкий асортимент продукції;

використання великої кількості палива, енергії, води.

Сировинні ресурси є визначальними у розміщенні підприємств гірничо – хімічної промисловості. Впливає також фактор науково – технічного прогресу та утворення різноманітних відходів. Як матеріаломістка галузь хімічна промисловість використовує допоміжні матеріали.

Сировинна база хімічної промисловості включає корисні копалини, сільськогосподарську сировину, вторинні продукти промислової переробки, синтетичні хімічні матеріали, повітря, воду, що обумовлює спеціальний, економічний аналіз при обгрунтуванні виробу джерел сировини.

Склад сировинної бази України для хімічної промисловості є наступний:

родовища самородної сірки (Прикарпаття);

родовища калійних солей (Донбас, Закарпаття, Прикарпаття, Причорноморя, Крим);

запаси каоліну, вогнетривких глін, вапняків, доломітів, графіту, інших нерудних копалин;

вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази, нафта.

Спеціалізацію у хімічній промисловості доцільно здійснювати разом з кооперуванням.

Нафтопереробна промисловість зосереджена у місцях добування нафти та нафтопереробних заводах. Гумова промисловість представлена Дніпропетровським та Білоцерківським шинним заводами, Київським АТ “Київ – Рума” та ін. Фосфорні добрива виробляють на Вінницькому та Костантинівському заводах, Сумському ВО “Хімпром”, азотні – “Азот” у Черкасах і т. д., калійні – у ВО “Оріана” (Калуша) та Стебниківський завод.

Для України характерна невисока залісненість. Структура сільськогосподарського комплексу є наступною:

лісогосподарський підкомплекс;

целюлозно – паперовий підкомплекс;

деревообробний підкомплекс;

лісохімічний підкомплекс.

Лісове господарство займається лісовідтворенням. Лісогосподарський комплекс складається з підгалузі лісового господарства та підгалузі лісозаготівельної промисловості.

Ліси України поділяються на наступні групи:

водоохоронні, захисні, санітарно – гігієнічні, оздоровчі ліси, заповідники, національні нарки, спеціальні ліси;

ліси, які мають захисне та обмежене експлуатаційне знічення.

Лісогосподарський комплекс включає заготівлю грибів, дикорослих плодів та ягід, лікарських рослин, березового соку, меду.

Центрами лісопиляння є Бранків, Рожкотів, Вигода, Надвірна у Івано – франківській області, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій області, Рахів і Свалява у Закарпатській, Костопіль і Сарки у Рівненській, Ковель та Камінь – Каширський у Волинській, Малин, Овруч та Коростень у Житомирській областях.

Фанерна промисловість сконцентрована у Львові, Києві, Чернівцях, Оржеві, Костополі. Найбільші меблеві фабрики розташовані у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Мукачеві, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку, Івано – Франківську, Чернівцях.

Целюлозно – паперова промисловість розвинена недостатньо, що є чинником дифіциту паперо – картонних виробів (Львівська, Закарпатська області).

Лісохімічний комплекс обєднує підприємства, які виробляють деревне вугілля, оцтову кислоту, каніфаль, скипидар, ефірну олію, формалін, карбамід, метиловий спирт, кормові дріжджі (Закарпатська та Житомирська області).