Сталінський терор, Детальна інформація

Економічний ліцей №1

Пошукова робота на тему: “Сталінський терор”

Виконав: учень 10-А класу

Купрієвич Дмитро

МИКОЛАЇВ 2001

Великий терор

Індустріалізація й колективізація вели до дедалі більшого зосередження влади

у Москві. На Україні це означало, що мрії, ілюзії та вже досягнуті успіхи в самовря-

дуванні, що характеризували сповнені надій 20-ті роки, були приреченими. Система-

тично знищуючи майже всі аспекти автономності, Сталін прагнув перетворити рес-

публіку просто в адміністративну одиницю Радянського Союзу. І кожний, хто ставав

на його шляху, підлягав ліквідації.

На першому етапі наступу Сталіна проти потенційної опозиції на Україні (реаль-

ний опір йому був дуже слабким) основною мішенню стала стара українська інтелі-

генція, особливо та, що була пов'язана з національними урядами та небільшовиць-

кими партіями 1917—1920 рр., а також видатні діячі культури й науки. ОДПУ, фаб-

рикуючи «таємні антирадянські організації», застосовуючи фізичний і психологічний

терор, змушувало своїх жертв визнавати своє членство в них на широко висвітлюва-

них у пресі показових процесах. У такий спосіб політична поліція виправдовувала

покарання засуджених, дискредитуючи всіх, хто поділяв їхні погляди, й готуючи

грунт до наступних арештів.

Уперше до цієї тактики на Україні вдалися у 1929—1930 рр., коли в належності

до таємної націоналістичної організації під назвою «Спілка визволення України»

(СВУ) було звинувачено 45 провідних учених, письменників та інших представників

інтелігенції, включаючи Сергія Єфремова, Володимира Чехівського, Андрія Ніков-

ського, Йосипа Гермайзе, Михайла Слабченка, Григорія Голоскевича та Людмилу

Старицьку-Черняхівську. «Виявленій» організації приписувалася мета: за допомогою

чужоземних держав, емігрантських сил, підбурювання селянства проти колективі-

зації, вбивства Сталіна та його соратників відокремити Україну від СРСР. Викорис-

тавши й цей судовий процес для створення атмосфери підозріливості та небезпеки,