Територіальна організація охорони здоров'я львівської області, Детальна інформація

7 Чернівецька область 9.32 5.2 8.7 9.0 12.8 13.3

Львівська область

Всього по області 12.5 9.2 44.1 43.1 16.1 17.6

1 Бродівський 9.8 7.7 0.6 0.6 9.1 9.2

2 Буський 12.4 7.5 0.8 0.9 15.1 18.5

3 Городоцький 8.8 6.3 0.7 0.7 8.6 8.8

4 Дрогобицький 4.5 4.0 0.6 0.6 7.2 8.2

5 Жидачівський 9.3 6.2 1.0 1.0 12.4 14.8

6 Жовківський 8.3 5.9 1.2 1.0 10.3 9.5

7 Золочівський 11.3 7.2 0.8 0.8 10.3 11.0

8 Кам’янко-Бузький 8.6 5.8 0.7 0.7 11.3 11.1

9 Миколаїв-ський 23.5 13.0 2.0 2.0 21.4 20.7

10 Мостиський 8.7 6.4 0.9 1.1 14.4 17.9

11 Перемишлян-ський 10.1 6.7 0.7 0.7 13.3 23.5

12 Пустомитів-ський 5.3 4.7 1.3 1.3 11.1 11.9

13 Радехівський 9.2 6.6 0.8 0.8 14.8 15.0

14 Самбірський 6.3 4.8 0.8 0.8 10.1 10.3

15 Сколівський 10.1 5.6 0.9 1.0 17.3 21.03

16 Сокальський 8.9 7.4 1.4 1.4 14.1 14.4

17 Старосамбір-ський 8.8 7.3 0.9 0.8 10.3 9.2

18 Стрийський 11.2 9.0 0.7 1.1 11.6 16.5

19 Турківський 9.5 6.4 0.6 0.6 10.1 9.9

20 Яворівський 9.0 6.6 1.7 1.7 13.6 13.9



*/ Взято за: Інвестиційно-статистичний вісник. – 1999. - № 2. – С. 49 - 50.

Наше дослідження дозволило виявити, що Львівська обласна система охорони здоров'я почала втрачати провідні позиції у регіональній системі охорони здоров'я. Так, забезпеченість ліжками в лікарнях населення Львівської області зменшилося з 12,5 ліжок на 1000 осіб населення у 1990 р. до 10, 5 ліжок на 1000 осіб населення у 1998 році, забезпеченість середнім медичним персоналом, відповідно з 10,5 до 9,6 осіб на 1000 осіб населення, кількість лікарів усіх спеціальностей, відповідно, з 4,9 до 4,3 особи на 1000 осіб населення. Наведені вище таблиці свідчать про нижчий розвиток окремих медичних підсистем, ніж в інших областях Західного соціально-економічного району. Якщо зважити на те, що на території Львівської області знаходиться системо-формуючий регіональний центр хорони здоров'я, то такі явища слід вважати вкрай незадовільними.

Організація медичної допомоги в країні в цілому, так і в розрізі окремих адміністративних районів та окремих поселень грунтується на єдиних принципах. Вона підпорядкована етапності у діагностиці захворювань та ступеневості в обслуговуванні та лікуванні населення.

Першим найнижчим ступенем є первинна допомога, яку надають у сільській місцевості в фельдшерсько-акушерських пунктах, у міській - в амбулаторно-поліклінічних закладах. Ця допомога нвадається, як правило, по місцю проживання, тобто в територіальних межах першого порядку.

Другий ступінь - надання початкової спеціалізованої допомоги (терапевтичної, хірургічної, педіатричної, акушерсько-гінекологічної), яка реалізується в поліклініках і лікарнях (для сільських жителів - у поліклініках і лікарнях, розташованих у малих містечках чи великих селах). Таке обслуговування здійснюється у чітко визначених районах, тобто в конкретних територіальних межах другого порядку.

Третій ступінь - це міські центри спеціалізованої допомоги, консультативні кабінети. Вони служать для надання допомоги міським та сільським жителям і мають свої зони обслуговування, які звичайно охоплюють адміністративний район чи кілька адміністративних районів.