Територіальна організація охорони здоров'я львівської області, Детальна інформація

Четвертий ступінь - комплексна спеціалізована допомога, яку надають для всіх жителів в обласних лікарнях чи обласних консультаційних поліклініках.

П'ятий ступінь - вузька і рідкісна спеціалізована допомога, яка здійснюється в регіональних чи загальнодержавних центрах.

Отже, централізація спеціалізованої допомоги поєднується з наближенням її до населення, передбачаючи взаємозв'язок між спеціалістами вузького профілю і дільничною службою. Дільничним лікарям відведено провідну роль у всій системі.

Львів є центром, де концентруються всі п'ять ступенів медичної допомоги. У зв'язку з цим система охорони здоров'я у Львові має п'ятиступінчату будову. Тут концентруються всі п'ять рівнів управління системою охорони здоров'я Львівської області.

На даний час у місті Львові (разом з м.Винники, смт Брюховичі і Рудно) проживає 822,2 тис. жителів. Воно входить в категорію великих міст з людністю від 500 тис. до 1 млн. чол. населення. Хоча місто не досягнуло мільйонного рубежу, проте воно є найбільшим і найчисленішим містом Західного соціально-економічного району України.

Відповідно Львів виконує у медичній сфері багаточисленні функції не лише міського, а й міжрайонного, обласного, регіонального та загальнодержавного значення.

Не дивно, що в даний час на території міста розташована велика кількість міских лікувально – профілактичних, амбулаторно – поліклінічних та інших закладів, які є елементами не тільки системи охорони здоров'я міста Львова, але і Львівської обласної системи охорони здоров'я. Специфіка функціонування цих елементів у великій мірі визначається особливостями захворюваності населення, які, в свою чергу формуються під впливом наступних факторів: структури господарського комплексу міста, віку обладнання на підприємствах і в установах, травматизму на транспорті, на виробництві, у побуті, викидами забруднюючих речовин у навколишнє середовище і т. д.

Проблеми функціонування охорони здоров'я: пошук шляхів розв'язання

Сучасна система охорони здоров'я міста Львівської області отримала у спадок від бувшого Радянського Союзу цілий ряд проблем, до яких додалися нові проблеми перехідного до ринкових відносин періоду, який триває у молдодій незалежній Україні з початку 90-х років.

Найголовнішою проблемою, яка дісталася у спадок була та, що у період побудови так званого соціалізму людське життя втратило будь-яку цінність. Це, безумовно, наклало відбиток не тільки на формування і функціонування системи охорони здоров'я у державі, у тому числі і у Львівській області, але і на відношення населення до власного здоров'я, як до чогось другорядного, що не має вартості.

Другою надзвичайно важливою проблемою була монополія держави на надання медичних послуг, що привело в кінцевому випадку до різкого зниження їх якості.

Третьою проблемою було гіперцентралізоване управління системою охорони здоров'я у державі, в результаті чого такі периферійні області, як Львівська, постійно недоотримували кошти на розвиток власної системи охорони здоров'я. В результаті матеріальна база системи охорони здоров'я не відповідала сучасним вимогам і потребам населення.

Четвертою проблемою були високий рівень захворюваності населення, високий рівень хворобливості населення, високий рівень смертності, зокрема дитячої смертності тощо.

Перелік проблем, що дісталися системі охорони здоров'я у спадок від попередніх режимів управління можна було би продовжити. Але і названих достатньо для розуміння їх серйозності і необхідності якнайшвидшого вирішення.

Після виборення Україною незалежності з'явилися нові проблемі у сфері охорони здоров'я, які є не менш актуальними і не менш гострими. Серед таких проблем в науковій літературі називаються наступні:

удосконалення законодавства України у сфері охорони здоров'я;

демонополізація державної медичної допомоги і впровадження багатоукладної системи надання медичної допомоги при умові збереження домінування переваги державних медичних закладів;

рівнопране співіснування і співпраця між приватними, державними, кооперативними та іншими видами медичної діяльності у сфері надання медичних послуг населенню;

ліквідація негативного, упередженого ставлення до народної медицини;

допомога з боку держави талановитим народним цілителям;

розвиток сімейної медицини;

розвиток страхової медицини;

підтримка наукових пошуків нових моделей системи охорони здоров'я, у тому числі системи охорони здоров'я великих міст;

усунення невідповідності у компонентній структурі та територіальній організації системи охорони держави, областей, великих міст, адміністративних районів, інших окремих поселень;

повноцінний розвиток медичних районів Львівської обласної охорони здоров'я в найближчій і більш віддаленій перспективі за рахунок будівництва нових і реконструкції та модернізації старих медичних об'єктів;

екологічна, валеологічна освіта населення;

виховання нового відношення у населення до власного здоров'я тощо.

Розв'язання цих та інших проблем сприятиме покращенню відтворення населення, збереженню генофонду нації, забезпеченню здорового майбутнього для наступних поколінь.

ПЕРСПЕКТИВНІ ЗМІНИ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Напрями розвитку охорони здоров'я Львівської області