Територіальна організація охорони здоров'я львівської області, Детальна інформація

В період сучасної гострої кризи, яка паралізувала всі сфери діяльності в Україні, почалися пошуки нової моделі охорони держави в цілому, а також в територіальних одиницях її адміністративно-територіального поділу, у тому числі і в містах.

Цей пошук здійснювався паралельно в кількох напрямках:

Фінансування охорони здоров'я;

Принципи організації надання медичної допомоги;

Принципи побудови і функціонування поліклінічно-лікарняної мережі;

Форми власності медичних установ;

Принципи територіальної організації медичної мережі та ін.

Якщо говорити про подальші шляхи фінансування охорони здоров'я, яке хронічно недоотримує фінансові ресурси, що є серйозною перешкодою в його розвитку, то в останні часи все частіше зустрічаються виступи в пресі. пов'язані з питаннями страхової медицини. Страхова медицина започаткована у Німеччині, а зараз розвинена в Австрії, Бельгії, Франції, Швейцарії та інших країнах. При страховій медицині фінансування охорони здоров'я відбувається через систему обов'язкових внесків, що їх роблять громадяни або підприємства - працедавці. Зібрані кошти акумулюються в спеціальних страхових фондах. При цьому даються гарантії на всезагальний доступ застрахованого до медичної допомоги від всіх лікарів. Фінінсова система страхування є досить стабільною завдяки тому, що багаті платять більші внески, що уряд надає субсидії, що страхові компанії інтегруються тощо.

Все це дозволяє не тільки достойно оплачувати працю медиків, але і сприяти розвитку охорони здоров'я в цілому.

Міжнародні експерти вважають. що в даний час зарано ставити питання про страхову медицину в Україні. Адже страхова медицина процвітає у високорозвинених країнах світу. Україна є країною з низьким рівнем доходів населення, з низьким рівнем прибутків підприємств. А тому запровадження страхової медицини в Україні у найближчій перспективі є проблематичним. В результаті з 1990 року почалися розмови про запровадження бюджетно-страхової медицини.

У 1995 році на потреби медицини та охорони здоров'я було заплановано виділити кошти у розмірі 23 трлн. крб., але фактично було виділено лише 11 трлн. крб.

Сказане свідчить, що забезпечення соціального захисту інтересів населення в системі охорони здоров'я можливе лише при умові позабюджетних надходжень.

Принципи організації медичної допомоги теж повинні зазнати змін. В останні роки з'явилося багато прихильників сімейної медицини, число яких постійно зростає. Навіть в «Основах законодавства України про охорону здоров'я» (1992) говориться про те, що первинна лікувально-профілактична допомога повинна надаватися за територіальною ознакою сімейними лікарями. В даний час служба сімейної медицини успішно функціонує в багатьох країнах світу. Працівники Львівського медичного університету розробили кілька моделей переходу до сімейної медицини. Особливості впровадження цих моделей обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях у Львові, які відбулися у 1989, 1993 і 1995 роках. В результаті у Львові у 1991 році був створений науково-учбово-виробничий центр «Сімейна медицина».

Досвід Львівщини показав, що розміщення осередків сімейної медицини можливе двома способами: при великих лікувальних закладах і окремо.

Дуже важливим є і питання власності медичних установ. Донедавна у Львівіській області функціонувала так звана «радянська медицина», яка мала державний характер і була загальнодоступною для всіх громадян. В даний час поряд з державними установами має право на існування вільне підприємництво. Очевидно, в найближчий час охорона здоров'я матиме характер багатоукладної системи при домінуванні державних медичних закладів.

В даний час необхідна система пільг для створення приватних медичних закладів у місті Львові.

Пошук нової моделі охорони здоров'я для Львівської області є непростою справою. Він вимагає як теоретичних наробок, так і практичних апробацій. Але цей пошук не можна відкладати на завтра. Від його прискорення залежить здоров'я населення, тобто його сьогодення.

Перспективні зміни в територіальній організації охорони здоров'я Львівської області

На думку Л.Т.Шевчук, у найближчій перспективі надзвичайно важливим завданням є оптимізація територіальної організації об'єктів охорони здоров'я. Вона вважає, що вирішенню цього завдання повинно передувати визначення фактичної потреби населення у видах об'єктів медичного обслуговування в межах областей. З цією метою, враховуючи захворюваність і смертність населення, його очікувану кількість, віково-статеву структуру та інші показники, треба насамперед уточнити норму забезпеченості населення об'єктами охорони здоров'я в одиницях виміру з відповідних видів об'єктів на 1000 чол. Ці норми повинні бути загальнодоступними, тобто опублікованими в інформаційних джерелах, та наскрізними, тобто обов'язковими для використання у різних галузях, відомствах, підприємствах, на різних рівнях управління [37, С.119-120].

На сьогодні у Державних будівельних нормах України (ДБН 360 - 92 */ К., 1993), якими користуються проектанти-містобудівельники, розміщуючи нові об'єкти охорони здоров'я, взагалі відсутні норми щодо лікарень і амбулаторно-поліклінічних закладів. Це приводить до зниження якості проектних робіт і загострення територіальних диспропорцій в процесі розвитку мережі об'єктів охорони здоров'я.

По-друге, потрібно збільшити асигнування на будівництво нових і реконструкцію існуючих закладів охорони здоров'я та на їх повноцінне ефективне функціонування. Практично потреби профілактичної і лікувальної медицини перевищують асигнування на них навіть у розвинених країнах світу. В Україні, де будівництво лікувальних установ, як і інших об'єктів соціальної інфраструктури, понад півстоліття проводили за так званим залишковим принципом, тобто в першу чергу кошти скеровували у воєнно-промисловий комплекс, на розширення виробництва засобів виробництва, таке постійне перевищення асигнувань було досить відчутним і, на жаль, спостерігається і на сьогодні. По-третє, необхідно збільшити виділення коштів на експлуатацію існуючих установ охорони здоров'я з метою збереження наявних ємностей. Доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на збереження існуючих потужностей лікарняно-поліклінічної мережі (здача в оренду приміщень із збереженням їх функцій, пільгове оподаткування приватної діяльності в орендованих установах і т.ін.). [37, С. 120].

Що стосується конкретно Львівської області, то необхідно наголосити, що доцільно усіма можливими заходами і засобами стримати скорочення мережі поліклінічно-лікувальних установ. Для цього необхідно розробити стратегію розвитку охорони здоров'я Львівської області на найближчу і більш віддалену перспективу. При розробці такої стратегії, безумовно, варто в основу покласти принципи і методи побудови охорони здоров'я, розроблені в проекті “Здорові міста”, який був висунутий Європейським Регіональним Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я у 1986 році.

Проект “Здорові міста” передбачає:

Чисте і безпечне для здров'я навколишнє середовище в містах;

Високий ступінь участі населення в прийнятті рішень, що впливають на його здоров'я і благополуччя;

Задоволення основних потреб (в їжі, воді.прибутках, безпеці і роботі);

Оптимальний рівень розвитку служб охорони здоров'я і надання доступної всім медичної допомоги;

Високий рівень стану здоров'я населення і т. ін.

Нова стратегія розвитку охорони здоров'я Львівської області повинна включати і завершення реалізації заходів, які містяться в “Пооб'єктній програмі будівництва, реконструкції і модернізації стаціонарних і амбулаторно-поліклінічних установ Львівської області і міста Львова на період до 2005 року” (договір № 23-89)[17]. Найважливішими заходами цієї програми є:

доведення потужностей центральних районних лікарень і поліклінічних установ до нормативного рівня;