Творчість Г. Гейне, Детальна інформація

Самітний кедр півночі

Н голім стоїть верху,

Сповитий білою млою,

Дрімає в льоду, в снігу.

Він снить про горду пальму

В південній стороні,

Що мовчки і самотньо тужить

На кручі, пекучій стіні. [7, 375]

Д. Загул не боїться вводити прозаїзми в тексти своїх перекладів, що цілком відповідає поетиці Гейне. “Стою на високій скелі і сентиментальний став”, “Енергійно б’є по струнах і фантазії виводить”. В цілому переклади Д.Загула стали новою віхою на шляху освоєння творчості Гейне українською літературою [4, 188].

Це, певна річ, не означає, що його переклади були бездоганні. Траплялися в них і прояви буквалізму, і навіть окремі елементи “перекладницької мови”. Так, цілком природне німецьке “Glieder” Загул здебільшого перекладав штучним українським псевдовідповідником “члени”, що справляє на читача не передбачене оригіналом комічне враження.

Цілісності художнього враження від перекладів Загула часом заважають і діалектні форми, які особливо гостро виявляються у відхиленнях від наголосів, усталених у літературній мові.

Царице Маріє, четверта

в моїм серці! Слухай лиш!

Як будеш на троні вперта,

то, як перші три, злетиш. [7, 375]

Усе це разом узяте шкодить перекладам Загула в очах сучасного читача, але, безперечно, не закреслює їх історичного значення.

Має Д. Загул певні заслуги і в перекладі сатири Гейне. Ще 1923 року він виступив з окремою книжкою “Г. Гейне. Сатира”. У цій книжці привертали увагу насамперед блискучі афоризми Гейне, які знайшли гідне втілення в українському перекладі.

В безбожності зграя голодна запекла:

Вона не боїться ні кішки, ні пекла.

(“Мандрівні щури”).

Зникає революція,

Кричать і пан, і дука:

На чорта конституція!

Нагайки нам та бука!

(“Китайський імператор”). [4, 188]

Для видання 1930 р. Д. Загул заново переглянув і поліпшив чимало перекладів із сатиричного циклу “Сучасні поезії”. Український читач зміг познайомитися в нових перекладах і з поемами “Атта Троль” та “Віцлі-Пуцлі”.

До війни був перекладений і зданий до друку однотомник вибраних творів Гейне, який став наслідком колективної праці. Книжка цілком могла загинути у вирі воєнних подій, поте робітники однієї з харківських друкарень буквально з вогню вихопили рукопис і надіслали його в Уфу. Де тоді перебували в евакуації українські культурні заклади. Після війни рукопис був виявлений у фондах Української Академії наук. Навряд чи треба говорити про те, що врятування харківськими друкарями книги великого німецького поета в розпал боротьби з фашизмом мало високе символічне значення. [4, 188]

Однотомник вийшов 1946 року. В ньому були як нові переклади радянських поетів, так і старі – дореволюційні. Поряд із лірикою було включено до книжки поему “Німеччина” в новому перекладі. Книжка вийшла з коротким коментарем, але без передмови і, незважаючи на ряд наявних у ній недоліків, одразу ж зникла з полиць книгарень.

<

>