Провідні мотиви лірики Ліни Костенко, Детальна інформація

Ідуть, ідуть

по етапу століть...

- Чи згідні ви з думкою Ліни Костенко про такий поділ віршів? Якщо так, обґрунтуйте свою відповідь і постарайтеся навести приклади творів, які відповідають такій класифікації? Якщо НІ, то чому?

- М.Слабошпицький назвав поділ творів у цьому вірші "періодичною системою елементів" поезії. Чи подобається вам таке визначення, чи має літературознавець рацію?

- До якого визначення ви б віднесли поезію Ліни Костенко? Чому?

Не треба думати мізерно.

Безсмертя є ще де-не-де.

Хтось перевіяний, як зерно,

у ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

- Чи мала Ліна Костенко моральне право на рядки:

Не треба думати мізерно.

Безсмертя с ще де-не-де?

- Як ви розумієте останню строфу вірша?

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.

В барильєфах печалі уже їм спинилася мить.

А підмайстри іще не зробились майстрами.

А робота не жде. її треба робить.

І приходять якісь безпардонні пронози.

Потираючи руки, беруться за все.

Поки геній стоїть, витираючи сльози,

метушлива бездарність отари свої пасе.

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.

Сьоме небо своє пригинає собі суєта.

При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.

Держать небо на плечах. Тому і с висота.

- Як ви особисто ставитеся до того, що багато просередніх людей самі себе називають геніями й вимагають слави та пошанування?