Стратегія економічного партнерства України та Росії, Детальна інформація

f12









КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТУ „ПОЛІТЕКОНОМІЯ”

НА ТЕМУ:

„Стратегія економічного партнерства України та Росії”ПЛАН





Вступ – ст. 3

1. Проблеми та передумови економічного співробітництва – ст. 4

2. Україна та Росія в новому економічному просторі – ст. 9

3. Національні інтереси та стратегічні цілі партнерів – ст. 16

4. Забезпечення стратегічного партнерства – ст. 21

5. Забезпечення економічної безпеки України у стосунках з РФ – ст. 25

Висновок – ст. 29

Джерела – ст. 30ВСТУП

Економічні відносини України та Російської Федерації слід розглядати як відносини між двома великими суверенними державами, що утворилися у межах колишнього єдиного економічного простору СРСР і мають будувати якісно нові взаємини в економічній галузі на рівноправних засадах з повагою до державного суверенітету, територіальної цілісності, національних економічних інтересів.

Довгострокові економічні взаємини слід будувати на чітких засадах, тому необхідна концепція, яка відображала б проблеми та передумови формування цих взаємин, інтереси й цілі обох сторін, пріоритети, напрями та принципи стратегічного й економічного партнерства з урахуванням взаємозалежності розвитку країн і зовнішніх чинників, що впливають на ці взаємини.

Концепція українсько-російських економічних відносин має комплексно охоплювати різноманітні аспекти, включаючи торгівлю, виробничу кооперацію, спільне підприємництво, інвестиційне співробітництво, науково-технічну кооперацію, координацію дій на ринках третіх країн, фінансово-кредитні відносини, узгодження законодавчої бази в економічній галузі.

Підґрунтям такої концепції зараз є Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Програма економічного співробітництва до 2007 р., а також концепції національної безпеки країн, які вміщують сукупність офіційно прийнятих поглядів на цілі та державну стратегію забезпечення економічної безпеки країн.

Концепція українсько-російських економічних відносин повинна використовуватись при розробці конкретних програм, проектів, організаційно-право вих актів та рішень державних інститутів, бути методологічною основою дослідження економічних взаємин науковими установами обох країн.

1. Проблеми та передумови економічного співробітництва

Проблеми українсько-російських відносин в економічній сфері викликані радикальними економічними змінами, що відбувалися після проголошення незалежності обома державами. Ці зміни супроводжувались послабленням господарських і коопераційних зв'язків, спадом обсягів виробництва, скороченням взаємного товарообігу.

Російська Федерація протягом 1991-1996 рр. була найбільш містким ринком збуту товарів традиційного українського експорту продукції агропромислового комплексу, машинобудування, металургійної та хімічної промисловості. Але 1997 року чітко визначилась негативна для України тенденція суттєвого спаду обсягу експорту товарів на ринок Росії. Разом з тим практично тільки через нарощування експорту вітчизняної продукції в Росію можна досягти позитивного торговельного балансу з цією країною без скорочення імпорту життєво необхідних для України російських товарів (у першу чергу природних та інших паливно-енергетичних ресурсів), вирішення проблем зовнішньої заборгованості, зміцнення курсу національної грошової одиниці тощо.

В умовах порушення коопераційних зв'язків, що склалися раніше, нестабільності національних грошових систем, погіршення фінансового стану підприємств, недосконалості системи взаєморозрахунків, неузгодженості систем оподаткування послабилася структура товарообігу і зросла бартеризація експортно-імпортних операцій.

Украй недостатньо уваги приділялося створенню спільних виробничих структур, які сприяли б відновленню і розвитку коопераційних і технологічних зв'язків, ефективному використанню спеціалізації підприємств машинобудування, хімічної промисловості, паливно-енергетичного і військово-промислового комплексів, мобілізації фінансових та інвестиційних ресурсів. Правова основа для організації і діяльності таких структур у законодавчих актах Російської Федерації і України істотно відрізняється, що є серйозним гальмом на шляху їхнього створення.

Аналогічний стан склався з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм з вирішення проблем, які становлять взаємний інтерес, зокрема в галузі виробництва технічно складної і наукомісткої продукції, в проведенні фундаментальних досліджень.

При взаємному інтересі російських і українських підприємців до акціонування підприємств, розміщених на територіях обох держав, і передусім в таких галузях, як нафтопереробка, енергетика, чорна і кольорова металургія, через розбіжності в нормативно-правовій базі їхня участь у цьому процесі не вирішена. Не повністю врегульовані проблеми, пов'язані з погодженням транзитних режимів, використанням інфраструктури.