Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження, Детальна інформація

виробки iх тактики. В цьому полягас задача програми "Сяйво".

Враховуються три джерела радiацiї: безпосереднє

випромiнювання iз Сховища, радiацiя з поверхнi опромiненної

землi та розсiяне випромiнення (з атмосфери). Щiльнiсть

розсiяного випромiнення може бути порахована з

використанням методу "Монте-Карло" та програмного

забезпечення, розробленого Курчатовським iнститутом.

Основними методами вимiрювання є:

1) Звичайний дозиметричний монiторинг

(використовусться на висотi до 1-го метра над поверхнею

землi);

2) Використання спецiальних жердин (до 10-ти метрiв);

3) Використання спецiальних платформ (до 50-ти метрiв);

4) Використання повiтняних куль-проб та спецiальних

радiокерованих дозиметрiв (30-70 метрiв)

Вплив Сховища на повiтря

Будь-який радiоактивниий викид з Сховища визначасться

як розташуванням зовнiшнiх трiщин в конструкцiї, так i витоком

повiтря, який в свою чергу опирасться на безлiч факторiв:

температуру, тиск, вологiсть, швидкiсть, напрямок вiтру та таке

iнше.

Найвищi припущення щодо викидiв радiацiї крiзь трiщини

Сховища такi: 0.03 Кi (1990), 0.08 Кi (1991), 0.09 Кi (1992),

0.04 Кi (1993), 0.03 Кi (1994) та 0.02 Кi (1995). Доля плутонiю

та америцiю в загальнiй активностi не перевищує декiлькох

вiдсоткiв. Загальна активнiсть Cs 134,137, Eu 154, Sb 125, Co 60

(доля Cs 134,137 складас бiля 95%) становила менш нiж 0.011

Кi на рiк (1996).

Щоб переконатися, що обладнання реєєтрує реальнi

значення пiдвищенного викиду аерозолю з Сховища, динамiка