Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження, Детальна інформація

1) Повне поховання четвертого блоку;

2) Повний демонтаж блоку з лiквiдацiєй всiх залишкiв

палива;

3) Побудова Сховища-2 над першим з наступним

демонтажом блоку.

4) Повне залиття бетоном примiщень Сховища з

можливiстю його демонтажу в вiддаленому майбутньому.

Кожен з цих проектiв має своi переваги та недолiки, проте

найбiльш унiверсальним та перспективнним вважасться третiй.

Висновки

Базуючись на викладеному вище матерiалi, можна зробити

такi висновки:

1) Поля значного радiоактивного забруднення, що

iснували в примiщеннях станцiї безпосередньо пiсля аварiї, зараз

значною мiрою послабленi радiоактивним розкладом

короткоживучих радiонуклидiв та штучними заходами по

зниженню забруднення. На теперiшнiй час, iзотоп цезiю-137 має

бути основним джерелом випромiнення. Однак, близько 20-ти

примiщень 4-го енергоблоку ще дають рiвень радiацii вище 30-ти

рентген на годину.

2) Заходи по придушенню пилу, прийнятi за допомогою

мобiльних та стацiонарних пристроїв, спричинили значне

зменшення концентрацiї радiоактивного аерозолю навколо

Сховища. Пiсля припинення активних робiт у Сховищi (1992-

1995), включаючи свердловi роботи, зниження рiвню аерозолю

в атмосферi триває, альфа та бета активнiсть в 1995-му р не

перевищувала ГДК.

3) Зважаючи на те, що 4-й блок знаходиться в

безпосереднiй близькостi до 1-го та 2-го блокiв, а також дiлить

примiщення з все ще працюючим 3-м, радiацiйна ситуацiя на