Радiоекологiя чорнобильської зони вiдчуження, Детальна інформація

2) Визначення шляхiв мiграцiї радiонуклiдiв (враховуючи

їх надходжження до грунтових вод);

3) Вивчення динамiки поведiнки грунтових вод (глибина,

ступiнь радiоактивного забруднення etc);

4) Аналiз впливу Сховища на забруднення грунтових вод;

Було запропоновано зробити систему свердловин навколо

Сховища. Вони повиннi були знаходитися на пiвденно-захiднiй

та пiвнiчно-схiднiй частинi зони Сховища, тобто в точках входу

та виходу грунтових вод.

Треба зазначити, що пiсля аварiї було зроблено багато

свердловин, як навколо Сховища, так i на його територiї для

рiзних цiлей рiзними органiзацiями. Деякi них, що пройшли

крiзь зони пiдвищенного забруднення розпиленими частками

палива, були радiоактивними настiльки, що iх використання не

могло бути продовжено. Нарештi, пiсля тривалого вивчення

"гарячих" зон, пiдземних службових лiнiй та надземних

o

oe

b

d

\x20AC

‚

h

TH

"

\x02DC

\x3100$\x1D00транспортних шляхiв та трубопроводiв, в другiй половинi 1991-

го року були зробленi три першi свердловини.

Аналiз проб з свердловин надав можливiсть побудувати

вертикальну карту гiрських порiд навколо Сховища. З