Інтерпретація клавірних творів Й.С. Баха, Детальна інформація
Інтерпретація клавірних творів Й.С. Баха
Далі, увагу учня необхідно зупинити на кульмінації теми.
Слідом за засвоєнням теми і відповіді починається робота над протискладненням. Воно повинно виконуватися тихіше, ніж відповідь, для чого три останніх звука в темі можна приглушити.
В інтермедіях розвиваються окремі елементи теми, а також і другий тематичний матеріал фуги.
Велика кількість інтермедій є одним з ознак тонального розвитку фуги. Учень переважно добре чує верхній голос і майже зовсім не чує середній і нижній голоси. В такій ситуації корисно вдома вправляти верхній голос виразно на forte, а середній piano і дуже рівним звуком. А потім поміняти цю вправу. Цей спосіб на кожною парою голосів дає добрий результат.
Вчити Фугу корисно по розділах (такт 11-19) відсутність головної тональності – це середня частина фуги; ІІ (з такту 20) починається повернення в головну тональність – заключна частина (тональна реприза).
На закінчення декілька слів про педаль і темп.
Прелюдія і Фуга явно клавішного походження, вживати педаль тут не бажано. Правильний темп фуги – живий, рухливий, але не швидкий, без поспіху.
Музика Баха рішуче нічого не дасть учневі, якщо у нього не виникне душевний контакт з нею, не відчує її величність і разом з тим зачарованністю.
Позитивні, цілеспрямовані види показів. Це перш за все – любому, в тому числі талановитому учневі можна і потрібно показувати на роялі все що зв’язане з загальною культурою гри: сила звучання forte i pianissimo, побудову акордів, плавність акомпонементу, секрети різних способів звуковидобування, блиск пасажів і співвідношення елементів фактури, особливості артикуляції, ясність голосоведення і т.д. Треба надати учневі максимум волі, одночасно не вставати від учня до тих пір, поки він не оволодіє потрібним прийомом і не доб’ється ясності слуханим поліфонії.
Накінець, можливий ще один вид показу – повністю виконання твору або великими уривками. Так завжди поступав Микола Рубінштейн. Такий показ можна зрівнювати з прослуховуванням платівки, до якого корисно звертатися, особливо до початку роботи над твором.
Самостійно (під наглядом викладача) робота молодого піаніста з авторським текстом – найбільш правдивий і діючий “важіль” творчого встановлення потенціального артиста.
Г. Нейгауз “Об искусстве фортепианной игры”, М. 1958, ст. 80
Н.Д. Копчевський Клавірна музика. Навики виконання.
Э. Браудо Про вивчення клавірних творів Баха в музичній школі.
Н. Каліпіна Клавірна музика Баха в фортепіанному класі.
PAGE 1
PAGE 2
Слідом за засвоєнням теми і відповіді починається робота над протискладненням. Воно повинно виконуватися тихіше, ніж відповідь, для чого три останніх звука в темі можна приглушити.
В інтермедіях розвиваються окремі елементи теми, а також і другий тематичний матеріал фуги.
Велика кількість інтермедій є одним з ознак тонального розвитку фуги. Учень переважно добре чує верхній голос і майже зовсім не чує середній і нижній голоси. В такій ситуації корисно вдома вправляти верхній голос виразно на forte, а середній piano і дуже рівним звуком. А потім поміняти цю вправу. Цей спосіб на кожною парою голосів дає добрий результат.
Вчити Фугу корисно по розділах (такт 11-19) відсутність головної тональності – це середня частина фуги; ІІ (з такту 20) починається повернення в головну тональність – заключна частина (тональна реприза).
На закінчення декілька слів про педаль і темп.
Прелюдія і Фуга явно клавішного походження, вживати педаль тут не бажано. Правильний темп фуги – живий, рухливий, але не швидкий, без поспіху.
Музика Баха рішуче нічого не дасть учневі, якщо у нього не виникне душевний контакт з нею, не відчує її величність і разом з тим зачарованністю.
Позитивні, цілеспрямовані види показів. Це перш за все – любому, в тому числі талановитому учневі можна і потрібно показувати на роялі все що зв’язане з загальною культурою гри: сила звучання forte i pianissimo, побудову акордів, плавність акомпонементу, секрети різних способів звуковидобування, блиск пасажів і співвідношення елементів фактури, особливості артикуляції, ясність голосоведення і т.д. Треба надати учневі максимум волі, одночасно не вставати від учня до тих пір, поки він не оволодіє потрібним прийомом і не доб’ється ясності слуханим поліфонії.
Накінець, можливий ще один вид показу – повністю виконання твору або великими уривками. Так завжди поступав Микола Рубінштейн. Такий показ можна зрівнювати з прослуховуванням платівки, до якого корисно звертатися, особливо до початку роботи над твором.
Самостійно (під наглядом викладача) робота молодого піаніста з авторським текстом – найбільш правдивий і діючий “важіль” творчого встановлення потенціального артиста.
Г. Нейгауз “Об искусстве фортепианной игры”, М. 1958, ст. 80
Н.Д. Копчевський Клавірна музика. Навики виконання.
Э. Браудо Про вивчення клавірних творів Баха в музичній школі.
Н. Каліпіна Клавірна музика Баха в фортепіанному класі.
PAGE 1
PAGE 2
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021