Теоретико-методологічні основи розробки стратегії управління та її роль в діяльності готельних підприємств, Детальна інформація

ділову;

функціональну;

ресурсну;

оперативну стратегії.

Серед загальних стратегій, які мають місце впродовж “життєвого циклу” туристичного підприємства:

стратегія зростання;

стратегія стабілізації;

стратегія зростання;

За характером поведінки на ринку:

активну;

пасивну;

Вибір стратегії зумовленний цілями організації (легкими чи складними), ризиком, на який йде компанія, зовнішнім та внутрішнім середовишем фірми.

Розрізняють активну і пасивну стратегії.

Активна стратегія характеризується:

1.Диверсифікацією (постійним розширенням діяльності туристичного підприємства).

2. Технологічною орієнтацією (підприємство виготовляє нові товари та послуги, а потім оцінює можливості ринку).

3. Наступальністю (бажання випередити конкурентів у випуску та реалізації нових послуг).

Пасивна (реактивна) стратегія характеризується:

1.Концентрацією діяльності на визначенного споживача.

2.Ринковою орієнтацією (підприємство вивчає потребу споживача,а потім визначає технологічні можливості для розробки цієї послуги, який може задовільнити цю потребу).

3.Обороною (підприємство захищає свою частку ринку шляхом оновлення продукції у відповідь на дії конкурентів).

Пасивний вид стратегій може набувати двох форм:рецептивної та адаптивної;

Для рецептивної стратегії характерне обмеження інновацій, використання вже перевірених управлінських рішень і методів.

Адаптивна стратегія має на меті утриматися серед новаторських фірм шляхом негайного використання нових рішень, зразків тощо.

Визначення стратегії для підприємства туристичної індустрії принципово залежить від конкретної ситуації,в якій знаходиться організація. Однак існують деякі загальні підходи до формування стратегії і деякі загальні межі, які обмежують стратегії.

У загальному вигляді стратегія – це генеральний напрям дій організації, слідування якому в довгостроковій перспективі повинно привести її до цілі. Таке розуміння стратегії справедливе тільки з точки зору верхнього рівня управління організації.

Для нижнього рівня в ієрархії стратегія верхнього рівня перетворюється на ціль. Наприклад: стратегія поведінки на туристичному ринку, розроблена для турфірми загалом,для відділу маркетингуу цієї фірми виглядає як цільові установки.

Ми будемо розглядати стратегію загалом для організації туристичної індустрії. При визначенні стратегії фірми керівницво вирішує три основні питання, пов’язані зі станом організації на туристичному ринку:

які види послуги припинити;

які надаваємі послуги продовжити;