Психологічні аспекти взаємовідносин у подружжя, Детальна інформація

помогти чоловікові, вона має бути активною, не боятися фантазувати в інтимних стосунках. Часто деякі відхилення від звичних умов (інше місце, музика, запах парфумів, фільм з пікантним сюжетом, спільне проглядання відповідного журналу) дають новий спалах сексуального захоплення, а інколи взагалі вирішують всі сексуальні проблеми партнерів. Поінформованість у цій сфері й уміння взятии ініціативу в свої руки тут дуже важливі.

Трапляється, що конфлікт чоловіка і дружини зміщується в чисто сексуальну площину. Переживши невдачу в інтимних сто- сунках або відчувши небажання близькості, деякі чоловіки роб- лять висновки, що секс уже не для них і краще відмовитися від будь-яких спроб близькості, щоб не потерпіти фіаско. Особливо часто так вони вирішують після кількох «невдач», або коли зни- кає хіть. Вони навіть не пробують змінити ситуацію, терплять че-

рез надуману стриманість, не віддаючи собі звіту, що така по- слідовність межує з глупотою і лише ускладнює проблему. В цій

ситуації потрібна консультація сексопатолога, а також тактовність і розуміння дружини. Якщо ж вона в основу взаємин з чоловіком ставить секс, наполягає на інтимних стосунках, то таким чином поглиблює у чоловіка страх перед компрометацією, а значить, тільки посилює його небажання піддавати себе випробовуванню. Часто все це веде до так званої вторинної імпотенції.

Таких речей не можна замовчувати, вважаючи їх за неприс- тойність. Бо внаслідок замовчування самого факту існування складності такого роду маємо так багато абортів, розлучень, злочинів на сексуальному ґрунті й багато іншого, чого можна уникнути. Вони тягнуть за собою великий шлейф проблем, комплекс неповноцінності, обмеженість. Про це треба писати, роз'яснювати, не ображаючи і не принижуючи нічиєї гідності. Спільно можна вирішити будь-які проблеми і жити щасливо.

Ніхто вас не осудить, якщо вирішите провести зрілі й похилі роки без сексу. Цс також нормально. Та все ж варто пам'ятати, що сексуальна активність робить вас привабливими. Ні, вона не повертає молодості, але дає змогу відчувати молодість. Хіба погано бути впевненим у собі й бажаним до кінця своїх днів?

Естетичне оточення викликає відчуття чистоти, свіжості. Змінюються наш власний вигляд і дім, де живемо. Не байдужі й гігієнічні процедури, приємний запах, гарні, чисті, скромні речі, суто жіночі чи чоловічі знаки уваги, які виявляємо одне до одно- го. Старовинна приказка твердить, що кількість поцілунків – по- казник гараздів у родині. Це також «дрова до ватри».

Поєднання розмаїття рис характеру створює яскраві й різноманітні та незавбачливі особистості, які легко переходять від чорної депресії до майже маніакального стану, від веселощів–

до сліз, від щирої любові й повного довір'я – до шалених безпри-

чинних ревнощів і ненависті. З іншого боку, е особи, які пам'ята- ють тільки приємні моменти, а всі погані забувають.

Наведемо деякі статистичні дані. Дізнавшись про подружню невірність, на розлучення подають 95 відсотків чоловіків і тільки 30 відсотків жінок. Це зовсім не черговий факт нерівності статей і не дискримінація жінок, а чергове відображення того, що чоло- віки і жінки різні - і біологічно, і психологічно. Нормальні чоловіки не в стані зрозуміти і простити зради. Таких, що прощають, мають за слабких і безвольних. Вони все життя працюють на сім'ю, не ремствуючи, покірно виконують усі жіночі примхи і забаганки і немовби стають вічними слугами. А дружина до того ще й нарікає на такого чоловіка, що він тюхтій і невдаха, шкодує, що вибрала чомусь його, а не когось іншого з числа її блискучих прихильників. Але це не зовсім так. Така жінка довго вишукувала якраз такого, з амебною психікою, щоб для власної вигоди зробити з нього мученика. Сильним чоловіком неможливо маніпулювати, а їй хочеться, щоб він виконував усі її примхи.

Два сильні характери в подружжі часто створюють важкі взаємовідносини. Кожній сильній жінці треба вчитися грати роль м'якої, шляхетної, делікатної, яка погоджується підпорядковува- тись. Розумний чоловік відгадає таку гру, але підіграє жінці.

Талановиті люди часто розпачливі, несамовиті диваки і чим вони геніальніші, тим дивовижніше поводяться. Але яку б сферу діяльності не обрати: мистецтво, науку - всюди близьким до ви- датних людей доводиться важкувато. Ейнштейн був домашнім тираном, навіть завів «статут», за яким мала жити його перша дружина: ні про що не питати, не надокучати, нічого не вимагати і ще дуже багато «не». Або візьміть роман Е. Золя «Творчість», де в образі головного героя можна було впізнати деякі риси пись- менникового друга Поля Сезанна. Письменник і художник посва- рилися назавжди. Такому генієві потрібна дружина, здатна «роз- чинитися» в особистості великого друга, стати його блідою тінню, підпорядкувати йому всі свої думки, бажання і вчинки, нічого не вимагаючи натомість.

Чоловіча гідність. Що таїться в цьому слові? Честь, гордість, самоповага, вірність принципам? Але яким принципам вірність? Чоловік і дружина хоч і живуть поруч, але дуже мало знають одне про одного, дуже погано одне одного розуміють. Якщо себе цінувати недуже високо, то чийсь життєвий успіх обов'язково сприймається як підтвердження власної неспроможності. Опріч того, один із поширених соціальних нормативів полягає в тому, що цінність людини визначається наявністю власності, яку вона має: чим більше власності, тим більша значущість особистості. Тож коли людина заздрить гараздам інших людей, то за цим приховується гостра потреба самоствердження, бажання захиститися. Заздрісники завжди мають менше того, на що претендують. Заздрісник не може ефективно творити й досягати вагомих результатів.

Ефективно працювати - це працювати творчо. А заздрісна людина ніколи не може бути творцем. Коли вона заздрить щастю, то заздрить результатові й тільки на ньому акцентує свою увагу. Чи бачив хтось, щоб заздрили важкій праці? Або безсонним ночам? Ні, ніхто не заздрить зусиллям, а тільки нагородам. Для творчої людини - вагомий результат природний і навіть малоцікавий. Основне для неї - процес. Він її поглинає, ним вона насолоджується, він її манить. Творцеві важливо зрозуміти, як досягнуто результату. А коли одержані перші плоди, трішки відпочити, розслабитись з друзями, скерувати і зосередити всю увагу на нові завдання. А заздрісник людина всю творчу й активну енергію перево дить у злобу. Він дуже швидко старіє. Людина надійно захищена від заздрощів тільки тоді, коли здатна насолоджуватися самим перебігом життя, кожною його миттю. Таким людям заздрять. Не грошам, не владі, не науковому відкриттю, а щастю, легкості, життєвості. Чому заздрять кіноакторам? Бо вважають, що вони живуть яскраво, цікаво, повноцінно. У масовій свідомості – це лідери життя, творчі особистості, які реалізували себе.

Скаржаться, що чоловік не той, жінка не та, діти не ті. А на- справді скаржаться на те, що втратили радість буття, не мають контакту зі самим собою. Відчувають, що справжнє життя десь там, у інших, а в них немає.

Проблеми у всіх різні. А саме бажання порівнювати виникає тоді, коли людина відчуває велику різницю між тим, яким вона хотіла б бачити своє життя, і тим, що вона має. Приміром: я ніколи так гарно не виглядатиму, бо не маю вишуканого одягу, косметики, тренажера, не маю часу і сил, щоб ходити в басейн. Таким чином, джерело трансформації людина шукає ззовні, а не в собі, коли сама ідея порівнювати перестає існувати, втрачає зміст. Коли людина порівнює себе з іншою, на це порівняння вона витрачає всю свою психічну енергію, а сама замість іти вперед, навіть не залишається на місці, а котиться назад.

Приміром, жінка погано живе зі своїм чоловіком. Між ними провалля, стосунки їхні мовчазні, холодні. Ця жінка заздрить своїй сестрі, в якої чудова сім'я, але вона тішить себе думкою, що чоловік її - не п'яниця, як у її сусідки. І все-таки вона відважилася розлучитися з ним. Цей крок вимагає від жінки самостійного ви- рішення дуже багатьох проблем, пов'язаних з дітьми, з житлом, улаштуванням на роботу, посиленим доглядом за своєю зовніш- ністю. Змінюючи своє життя, вона змінюється сама і щодня відкриває в собі нові можливості й сили, цілком по-іншому бачить й оцінює себе. Їй важко, але чи буде вона порівнювати себе з кимось іншим? Вона тільки тепер відчула, що живе, і гостро відчуває кожен момент свого буття, концентрує сили, реалізує бажання, довіряє своєму життєвому потенціалові.

Може, в цей час жінка стає амбіційного. Амбіція - це дома- гання, прагнення одержати те, чого хочеш, досягти реалізації своїх планів. Починати ж завжди треба з грандіозної амбіції – прожитии максимально чудове життя, на яке здатний, проявити себе щонайповніше. Щодня ця велика амбіція набирає різного конкретного змісту. Без здорових амбіцій життя стає прісним, сірим та нудним. І не варто соромитися заявляти про це. Якщо людина посправжньому цінує і поважає себе, то їй байдуже, що інші її не відзначили чи не зрозуміли. Чому взагалі хтось має мене оцінювати і чому я повинен орієнтуватися на чиїсь оцінки і ними дорожити? Бо це завжди пов'язане з відчуттям, що нас недолюбили, не визнали, не захоплювалися нами.

Людина хоче всім подобатися, прагне, аби всі її заохочува- ли. У житті так не буває. Тому її весь час турбують неспокій, не-впевненість, підозра, ревнощі й заздрість. Вона постійно пережи-ває, що про неї не думатимуть так добре, як вона того бажає, хоч те, як до нас ставляться інші, зовсім не стосується вашого щастя.

Тому треба викорінювати в собі шанолюбство і без самоприни- ження чітко намагатися усвідомити, наскільки я роблю менше і гірше, ніж можу. Коли людина йде шляхом трансформації, то їй нема чого плакати над собою. Вона вірить у себе.

Страждання бувають різні. Часто люди самі собі вигадують привід для переживань, а потім не хочуть з ними розлучатися. Коли людина жаліє себе або комусь заздрить, вона мучиться, збільшує вантаж своїх негативних емоцій. Але можна жаль до себе чи заздрість трансформувати в активне, творче, цілеспрямоване переживання. Від жалості до себе та заздрощів настає депресія, людина слабне і внаслідок астенії думка про тс, що життя не вдалося, стає панівною, а жаль до себе ще дужчає. І виходить замкнене коло.

Коли відбувається щось незрозуміле, французи кажуть: «Шу- кайте жінку! Це, мабуть, її витівки». Те ж саме інколи кажуть і про чоловіків. Але справжнім винуватцем багатьох подій і змін Були і залишаються людські пристрасті. Інколи великі й чудові, а інколи низькі, банальні й вульгарні. Кохання, гордість, шанолюбство, ревнощі, помста й інші сильні почуття кидали і кидають свій виклик здоровому глуздові, розсудливості й тверезому розрахункові. Який вплив мали пристрасті на хід історичних подій, на життя і діяльність видатних людей минулого?

Давньоримська імперія, досягши апегею своєї могутності величі за Цезаря й Августа, під впливом багатьох причин по-ступово стала занепадати і розкладатися. Все почалося з того, що дружина імператора Клавдія, Валерія Мессаліна, почала роз- пусне життя. Вона була дуже вродлива, жіночна, хтива і непри- ховане розпусна. Клавдій дивився крізь пальці на жінчину пове- дінку. Він хотів залишитися в пам'яті людей мудрим і справедли-

вим імператором. Але Мессаліна навіть у розпусті переступала дозволену межу. Не розлучившись з імператором, влаштовує бучне весілля і виходить заміж за одного зі своїх коханців. У Клавдія не витримали нерви, і він наказав убити Мессаліну та її коханця...

Залишившись удівцем, він просить сенат підібрати йому мо- лоду, вродливу, а головне, порядну жінку. Подаються різні про- позиції. Імператор зупиняє свій вибір на гарній і розумній патри- ціанці, своїй небозі Агрпппіпі. Але римський звичай суворо забо- роняв шлюби між близькими родичами. Нехай сенат накаже мені одружитися з Агриппіиою, і я підкорюся. Так і сталося. Молодша на тридцять років від Клавдія, Агриппіна вже два рази булла заміжня і в неї від попередньої о чоловіка росте син Доміцій, а в Клавдія – син Британнік. Агрнппіна починає заправляти всіма справами Римської держави. Вона повертає з заслання відомого мудреця і письменника Аннея Сснску і просить його стати вихователем Доміція. Відтак переконує свого чоловіка-дядька, щоб її син одружився з погодонькою Октавією в інтересах імперії. Таким чином зять урівнюється у правах на престол з рідним сином Клавдія. Агрнппіна підсипає в улюблену страву Клавдія смертельну отруту і добивається, щоб сенат проголосив новим імператором Риму її сина Доміція, якому в той час було 17 років. А поки син змужніє, Агриппіна вирішує навести лад у Римі.

Домініцій мав ще одне ім'я – Нерон. Опріч подвійного імені, у нього було і друге обличчя. Він відразу ж на очах у всіх, у тому числі й своєї дружини Октапії, починає роман із вродливою вільновідпущеницею, не байдужий також і до хлопчиків і на оргіях, як жінка, віддається чоловікам. Новий імператор подає приклад неймовірної розбещеності 1'ромадянам і рабам Риму. Мати вже не в змозі вплинути на сина, який постійно бере участь у диких оргіях, бродить переодягнений вулицями Риму і, як звичайний розбійник, грабує людей, одержуючи від цього велике задоволення.

Агриппіна нагадує Неронові, що у Римі є людина, яка має більше прав бути імператором, ніж він. І невдовзі Британніка отруїли. Мати здогадується, що настає і її черга. І вона не помилилася.

За що Бог покарав Агриппіну? За те, що вона вийшла заміж за старого нелюба Клавдія. Вона дістала владу, багатство, зовнішній блиск. Але в ній умерла людина, а значить, можливість кохати і бути щасливою. Так уже влаштовані люди: справжнє щастя їм дає тільки любов, причому не має значення до кого: до чоловіка чи дружини, до дитини чи матері, до людей узагалі чи навіть до наших молодших братів - тварин. Агриппіпа належала до людей, які, коли навіть когось і люблять, то тільки для власної користі. Навіть рідний син був потрібний їй лише як жива сходинка до вершини влади. Всю брудну роботу вона виконала заради сина, сподіваючись, що Анней Сенека виховає його розумним, добрим, з чистою душею. Але що міг зробити вчений, якщо мати на очах у Домініція творила тільки зло? Брудної чистоти не буває. Хто підняв меча - від меча і гине. Убиту Агриппіну поховали без почестей. Нерон навіть заборонив поставити пам'ятник на її могилі. Згодом настане Неронова черга. В цьому житті за все треба розплачуватися.

Здебільшого чоловіки бояться жінок. У всі часи цей страх змушував чоловіків принижувати своїх дружин - перед сильним завжди винен слабший. Тож найкраща насолода для жінок – бути вільною.