Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика, її роль і місце у текстах ділової української мови. Синоніми та пароніми в діловому мовленні, Детальна інформація

Депозити - гроші або цінні папери, внесені до банку підприємствами і громадянами АН зберігання.

Ділер - особа або фірма, які виступають на біржі від свого імені і здійснюють посередницькі торгові операції за власні кошти.

Ембарго - засіб економічного та політичного впливу однієї або декількох країн на інші країни шляхом заборони вивозити із будь-якої країни або заборони в будь-яку країну товари, валюту, цінні папери, а також затримання суден, вантажів та іншого майна, що належить іноземній державі.

Застава - спосіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначенні умовами терміни.

Земельний кадастр - сукупність даних про природний, господарський і правовий стан, якісну характеристику земель.

Імпорт - ввіз із закордону товарів, послуг, технологій, капіталу, цінних паперів для реалізації і застосування на внутрішньому ринку.

Квота - доля участі у виробництві, збуті, експорті, імпорті товару.

Кредит - угода між партнерами про надання. у власність майна або грошей іншій особі на умові відстрочки повернення такої ж вартості з виплатою процентів.

Лізинг - особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем.

Маклер - посередник при укладанні торгових, біржових угод, який діє за дорученням і за рахунок клієнтів на валютних, товарних та фондових біржах.

Національний дохід - частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість.

Оборотні фонди - частина виробничих фондів народних підприємств, кооперативів у розвинутих країнах Заходу, складова частина викуплених трудовими колективами виробничих фонів підприємств у деяких країнах Заходу, складова частина викуплених трудовими колективами виробничих фондів підприємств у деяких країнах СНД, в т.ч. в Україні.

Податки - обов’язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи.

Рента - особливий вид стійкого доходу від певних видів власності.

Санація - система заходів, спрямованих на попередження банкрутства промислових, торгівельних, банківських та інших підприємницьких структур.

Товар - продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу.

Торговий баланс - баланс, який відображає співвідношення вартості експорту й імпорту країни за певний відрізок часу, як правило, за рік.

Фінанси - система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізми оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою соціально-економічних функцій.

Ціна - грошовий вираз вартості, кількість грошей або інших товарів і послуг, що сплачуються та отримуються за одиницю товару або послуг.



Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів. Іншими словами, термін – це слово в особливій функції і саме в зв’язку з цією своєю функцією термін набуває великої точності значення, “чистоти” (він позбавлений образних, експресивних, суб’єктивно-офіційних відтінків значення).

Терміни створюються засобами власної мови (діловодство), запозичаються (дебет) або “конструюються” з власних і запозичених складників (телетайп, фототелеграма, скорозшивач).

У діловому стилі також є своя термінологія. Розвиток соціалістичної економіки, вдосконалення норм адміністративного права, виникнення нових науково-технічних понять – усі ці фактори значною мірою визначають склад словника сучасної мови управління, зокрема склад термінології. Поява нових термінів, уточнення й кодифікація (закріплення у словнику) вже наявних у мові ставлять працівника сфери управління перед необхідністю враховувати зміни в мої службової документації, знати вимоги, які до неї висуваються.

До термінів ставляться такі вимоги:

1. Термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі (діловодство, але не діло ведення, справоведення, діловиробництво та ін.). Проникнення нестандартних термінів у діловодство пояснюється насамперед обставинами складання документа: вони укладають швидко, часто навіть без чернетки, поява їх диктується обставинами, звичайно малосприятливими для тривалого обдумування, не завжди ці папери читаються іншими особами.

Виникнувши таким чином, нестандартний термін поступово поширюється й може навіть перейти в загальнонародний вжиток, засмічуючи мову.

2. Термін повинен вживатися з одним значенням. Наприклад, циркуляр – це розпорядження, які повинні виконуватися всіма підвідомчими даній організації установами й підприємствами, а це означає, що циркуляр – це лише директивний лист, а не лист будь-якого типу, і таким словом можна називати лише документ цього типу.

Економічний термін повинен вживатися в тому значенні, в якому його застосовують економісти, технічний – у тому, в якому його вживають інженери та ін. Визначення термінів зафіксовані в державних стандартах, а також у спеціальних довідника і словниках. Проте деякі терміни мають на практиці неоднозначний зміст (особливо такі, як затоварювання, зрив плану, штурмівщина та ін.). Серед термінів, уживаних у діловодстві, зустрічаються й такі, що мають кілька значень, наприклад: Справа. 1) Класифікаційне поняття, вживане для позначення сукупності документів, які стосуються певного напряму або питання діяльності установи, вміщених в окрему обкладинку (папку); 2) Одиниця зберігання текстових документів у архівах; 3) Різновид справи (1), який становить цілісне за змістом і послідовне ведення одного питання (судова справа). У таких випадках автор мусить так будувати текст, щоб одразу було видно, яке значення багатозначного терміна він має на увазі.

3. При користуванні терміном слід суворо дотримуватись правил утворення від нього похідних форм: якщо словник або довідник дає лише певні форми, то “утворювати” ще якісь слова для власного вжитку забороняється, наприклад: акт, род. відм. акта (а не акту), множина – акти; словосполучення: акт приймання – здавання, акт ревізії, акт ревізії каси; акт звірки розрахунків; акт звірки взаємних розрахунків, акт про надходження неякісних або некомплектних товарів, комерційний акт, оперативно-технічний акт та ін. Від терміна акт можна утворити дієслово (актувати), пасивну форму дієслова (катуватися), дієприкметник (актований), віддієслівний іменник (актування). Проте вже термін активування належить до іншої галузі і в діловодстві вжитий бути не може.

4. При укладанні документа службова особа повинна звіритися за словником, якщо певний термін викликає у неї сумніви, і не пускати в обіг слів, утворених кимось на заміщення наявних у словнику загальнолітературних термінів. Наприклад: є терміни позаштатний фонд і несписочний фонд, проте дехто, порушуючи норми літературної мови, вживає неправильний вислів безлюдний фонд.