Проблеми сучасної української термінології, Детальна інформація

Забурка, забуривание (скважины) — засве`рдлювання, засве`рдлення

с. буровой — в. свердлови`й Чугунноплавильный (о производстве) — чавуното`пний

Железоплавильный — залізото`пний

 

Отож, висліди аналізування матеріалів Інституту мовознавства 1933–1935 років показують, що:

В1. Дійсно, вироблено засади замінювання українських словоформ (С1–С13) і мовного стилю (М1–М10) на відповідні російські зразки.

В2. Вироблені засади практично реалізовано в бюлетенях Інституту мовознавства, в яких на цих засадах „виправлено” помилки термінологічних словників.

В3. Не всі нововведення з бюлетенів потрапили у великі академічні словники, призначені для широкого вжитку. Очевидно, що укладачі та редактори словників розуміли недоречність нових терміноформ і не вводили їх свідомо.

В4. Значну частину зросійщених термінів і термінних слів на тодішніх засадах „зближання мов” досі вміщують великі академічні словники (віддієлівні слова на -аючий, -уючий, -очний, -чик, -щик, чужі на -(он)альний, віддієслівні іменники на -ка на позначення дії та багато інших).

В5. Російські мовно-стилістичні риси (М1–М10) досі присутні у непривабливому мовленні не лише широкого загалу, але й значної частини філологів.

Список використаної літератури

1. КНД 50-011-93 Основні положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1993.

2. ДСТУ 3966-2000 Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять.– К.: Держстандарт України, 2000.– 32с. 3. Хроніка НДІМ (Науково-дослідного інституту мовознавства) 1933–1934.//Мовознавство, № 2, 1934, С.139–145.

4. Резолюції Комісії НКО для перевірки роботи на мовному фронті в справі граматичній // Хвиля А. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. – Харків:Радянська школа, 1933.

5. МБ – Математичний термінологічний бюлетень. Виправлення до математичного словника чч. 1,2,3 ВУАН, Інститут мовознавства, № 2, Вид. ВУАН, 1934.

6. ФБ – Фізичний термінологічний бюлетень УАН, Інститут мовознавства, № 4, К.: Вид. УАН, 1935.

7. ВБ – Виробничий термінологічний бюлетень /УАН, Інститут мовознавства, № 5, К.:Вид. УАН, 1935.

8. СУ – Словники України. Версія 1.0. – К.:Український мовно-інформаційний фонд, 2001.

9. РУС – Російсько-український словник. К.: АН УРСР, 1955. – 804с.

10. СУМ ( Словник української мови в 11-и тт. ( К., 1970 – 1980.

11. ОСУМ – Орфографічний словник української мови.– К.: Довіра, 1994. – 846с.

12. ІСУМ – Інверсійний словник української мови. – К.: Наукова думка, 1985. 13. Український правопис. – К.: АН УРСР, 1960. – 272 с.

14. Сучасна українська мова: Довідник/ Л.Шевчено, В.Різун, Ю.Лисенко; За ред. О.Пономарева. – К.: Либідь, 1993.–– 336с.

15. Сучасна українська мова: Підручник /О.Пономарів, В.Різун, Л.Шевчено, та ін.; За ред. О.Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – 400 с.

16. О.Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240с.

17. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства, Ін-т української мови. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.

18. Орфографічний словник наукових і технічних термінів/ В.Я.Карачун – К.: Криниця, 1999.– 528 с.

19. СФТ – Словник фізичної термінології/ Зредагував В.Фаворський/ Ін-т мовознавства ВУАН. – Харків: Укр. рад. енциклопедія, 1932. – 125 с.

PAGE

PAGE 3