Мова та термінологія українізованих програмних продуктів, Детальна інформація

реферат на тему:

Мова та термінологія

українізованих програмних продуктів  



 

             З появою персональних комп’ютерів у 70-х роках минулого століття суспільство, яке відтоді стали називати інформаційним, перейшло на якісно новий щабель свого розвитку. Оскільки носієм інформації є мова, то дуже швидко більшість держав світу (розуміючи суть римського прислів’я – „чия влада, того й мова, чия мова, того й влада”) замінили англійську мову спілкування з комп’ютером на мову титульної нації. Ще потужніший інформаційний поступ глобального масштабу людство одержало після появи всесвітньої комп’ютерної мережі – інтернету. Сьогодні це звичне явище у житті людини, яке важко переоцінити, – зі “світової павутини” можна стягнути доступну інформацію з усіх галузей людської діяльності у будь-якій точці планети Земля.

У січні 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп'ютерної програми, яка дає змогу отримати україномовну версію операційної системи MS Windows XP Professional. Представництво цієї корпорації в Україні повідомило, що за допомогою безоплатного програмного засобу Windows Ukrainian Interface Pack користувачі (власники) російської версії (Sic!) MS Windows XP “...можуть перетворити її на повноцінну україномовну версію...” [1]. Перші ж відгуки, які з’явилися у пресі та в інтернеті на цей програмний засіб, були дуже неоднозначні: від привітань до критичних зауваг [2–6]. Майкрософт розпочала роботу над україномовним програмним забезпеченням лише після того як питання було порушено на державному рівні у Києві і було підписано угоду з Міністерством освіти й науки України про розроблення та придбання україномовної операційної системи для навчальних закладів України.

Не ставлячи за мету досліджувати власне операційну системи MS Windows XP та її офісні додатки, а лише підходи та засади локалізації цієї системи на національні мови взагалі і на українську зокрема, з’ясуємо насамперед, що розуміють під локалізацією фахівці фірми Майкрософт. На сторінці фірми в інтернеті http://msdn.microsoft.com (для розробників програмного забезпечення сторінка містить бібліотеки, довідкову інформацію, технічну документацію тощо) у розділі Локалізація (Design Specifications and Guidelines – Special Design Considerations. Localization) повідомляється, що локалізація – це процес перетворення програмного продукту, який лінгвістично і культурно відповідає мові певної країни чи регіону [7]. При цьому зазначено, що базовою мовою є англійська, і саме на її ґрунті здійснюється переклад на іншу мову. Локалізація вважається тим повнішою, чим більший відсоток матеріялу перекладено. Дозволено перекладати навіть запатентовані торгові марки, якщо вони немилозвучні на мові локалізації, а також змінювати кольори, звуковий супровід чи програмні позначки, якщо вони викликають небажані асоціяції. Особливо жорсткі вимоги до локалізації висуваються до мови та термінології. Так, у розділі “Директиви локалізації для мови і термінології” (Microsoft Office XP Developer. Localization Guidelines for Language and Terminology. Microsoft Office XP Developer) [7] подано правила, яких треба дотримуватися під час перекладу: використовувати чисту, стислу і граматично правильну мову; бути послідовними; використовувати дескриптори; уникати розмовних слів і фраз; уникати складених іменників; використовувати скорочення й акроніми зрозумілі для більшості споживачів; ураховувати специфіку пунктуації та символіки кожної окремої мови (наприклад, прийняте написання дати). За цими правилами операційну систему Windows локалізували на 24 мови (української серед них нема). Локалізацію можна здійснити, використовуючи так званий Багатомовний пакет інтерфейсу користувача (Multilingual User Interface Pack, MUI). Операційна система Windows XP із пакетом MUI ближча до повністю завершеної локалізації, ніж будь-яка попередня. Імена тек, скорочень, документів, панелі керування і настільних елементів сьогодні повністю локалізовують (MSDN News. International Support Evolves in Windows XP. Houman Pournasseh [7]). Наприклад, Windows 2000 MUI локалізує 90 відсотків повідомлень системи, меню і діалогів, а Windows XP MUI – на 97 відсотків (японську мову, наприклад, – на 100 відсотків).

Що ж тоді отримав український споживач від московського представництва фірми Майкрософт, з яким було укладено угоду про локалізацію операційної системи та її додатків? Відповідь можна прочитати на цій же сторінці Майкрософту [7]. Для споживачів (замовників), які б хотіли використовувати операційну систему Windows на рідній мові й які не потрапили у перелік уже локалізованих мов, фірма Майкрософт пропонує пакет (одно)мовного інтерфейсу (Language Interface Pack, LIP). Цей пакет розроблено окремо для 11 мов: болгарської, каталонської, хорватської, естонської, литовської, латвійської, румунської, словацької, словенської, тайської, української (Global Development and Computing Portal / Windows XP Professional Language Interface Pack) [7]. Таким чином, розрекламована програма Windows Ukrainian Interface Pack є пакетом LIP. Для кого ж призначено LIP? На цій же сторінці читаємо, що LIP розробляється як неповна локалізація для малочисельних мов (minority language). Для фірми Майкрософт українська мова – “малочисельна мова”. Споживачам цих “малочисельних мов” фірма, за її словами, забезпечує близько 80% перекладу зменшеного набору елементів інтерфейсу користувача. Ця ж сторінка подає інформацію про те, що LIP переважно (!) встановлюють на англійську версію MS Windows XP. Які ж мови потрапили в окремий перелік ? Як з’ясувалося, це каталонська і українська. Щодо каталонської ще можна знайти обґрунтування, чому LIP встановлюється на іспанську версію Windows XP (невеличка провінція Каталонія входить до складу Іспанії), однак для української мови, де LIP встановлюється на російську версію Windows XP, “розумне пояснення” може дати хіба що “український” представник фірми Майкрософт, що у Москві. Очевидно, що саме він знає відповідь на запитання: хто конкретно розробляв “українську” локалізацію, яких фахівців (філологів, термінологів) було залучено до перекладу (про розміри виділених коштів, краще не дратувати читача)? Проте ”маємо те, що маємо” – програмний продукт уже на ринку України, його вже встановлюють у школах, середніх та вищих навчальних закладах, привчаючи наших дітей до думки, що українська мова є “малочисельною”, а вони – мало-роси.

Проаналізуймо тепер мову та термінологію зукраїнізованої операційної системи MS Windows XP та її офісних додатків. Для цього було вибрано довільних 540 довідкових html-файлів із системного каталогу HELP та довільних 146 текстових повідомлень з Wwintl.dll.

Повідомлення Wwintl містять загалом 9900 настанов, інструкцій, пояснень, рекомендацій, команд тощо, серед яких майже 2000 – англійські, а 455 – подано сумішшю двох чи трьох мов. Подамо деякі приклади:

Ця операція недоступна для об'єктів ListTemplate в ListGallery.

Щоб встановити принтер, натисніть кнопку ”Пуск”, потім “Настройка”, “Принтеры”, “Установка принтера”.

Для перегляду поточних параметрів двічі клацніть значок “Язык и стандарты” на панелі управління Windows.

Яскраві приклади двомовної та тримовної суміші бачимо також у довідкових файлах з теки HELP:

У полі “Введите имя сервера обсуждений, предоставленное администратором” введіть ім'я сервера обговорень.

У полі “В качестве понятного имени сервера обсуждений можно ввести любое имя” введіть ім'я, яким буде позначатися цей сервер, наприклад: “Мій сервер”.

Виберіть параметр “Создание ярлыка для узла”, а потім натисніть кнопку “Далее”.

Якщо адміністратор налаштував систему безпеки на використання протоколу SSL (Secure Sockets Layer), встановіть прапорець “Требуется безопасное подключение” (SSL).

Клацніть правою кнопкою миші папку “Мої документи” у провіднику Windows, а потім виберіть команду “Переименовать” у контекстному меню.

Документ можна також обговорити, переглядаючи його в Microsoft Internet Explorer. Для цього необхідно натиснути на панелі “Обычные кнопки” кнопку “Обсудить”.

У меню Microsoft Windows “Пуск” послідовно виберіть команди “Программы”, “Засоби Microsoft Office” і “Мовні параметри Microsoft Office XP”.

То ж як позбутися отієї суміші трьох мов? Очевидно, що присутність російської мови – це лише наслідок відсутності якісної української локалізації та блудної засади українізації на базі російської локалізації. Український правопис [8] не передбачає вкраплювати автентичні чужі слова в український текст і в Розділі ІІІ “Правопис слів іншомовного походження” подає правила транслітерації чужих слів, де також наведено чимало прикладів написання чужих власних назв українською кирилицею (Розділ IV “Правопис власних назв”). Безсумнівно, що всі англійські слова, які є загальними назвами, треба перекладати українською мовою. Щодо англійських власних назв, то маємо вибір – перекладати, транслітерувати або транскрибувати.

У наведених повідомленнях як власні назви виступають: програми, протоколи, інтерфейси, бібліотеки, шаблони, шрифти, функції, поля (даних), назви опцій меню, клавіші, файли тощо. Йдеться про те, до якого рівня перекладати (транслітерувати, транскрибувати) і що залишити без усяких змін. Мабуть, символи і побудовані на них формули та схеми треба залишити в оригіналі, як це роблять у математичних текстах. Це також може стосуватись і запатентованих назв торгових марок. Усе, що перекладено на російську мову (опції меню, шрифти тощо), треба перекласти і на українську. Однак російська локалізація з надмірною кількістю англійських слів для нас не зразок. Треба домагатися 100-відсоткової української локалізації. А почати, мабуть, доцільно з назв програмних продуктів, бо їх у розглянених текстах найбільше. Маємо до вибору: Вікна чи Віндовз, Доступ чи Аксес, Провідник чи Експлорер, Майстер чи Візард, Довідка чи Гелп, Слово чи Ворд тощо. Про назву фірми і говорити нема що – Майкрософт чи Мікрософт. Підкреслені назви вже вживаються, тобто писати і вимовляти назви програмних продуктів і фірм українською мовою фактично розпочали і цей процес продовжуватиметься. Треба лише до цього активно долучитися.

До суміші зазначених трьох мов долучається ще одна “мова” – “вічнозелений” суржик, тобто та псевдомова, якою сьогодні переважно розмовляє Україна, а її носії, чомусь, називають російськомовними (русскоязычным населением). Найперша суржикова риса, яка впадає в очі термінолога, – це масове вживання віддієслівних іменників із закінченням -ка типу оцінка на позначення дії та/чи події. Це суперечить вимогам настановчого документу Держстандарту України ДСТУ 3966-2000 “Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять”, у якому подано форми іменників на позначення дії (оцінювання), події (оцінення) та наслідку дії (оцінка), а також рекомендовано поряд з назвами на -ння вживати дієйменники (інфінітиви дієслів), наприклад [видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}] [9].

У повідомленнях Wwintl.dll іменники на -ка як назви дії вжито близько 500 разів. Це такі слова (у порядку зменшення частоти вживання): вставка, перевірка, настройка, правка, розмітка, розбивка, примітка, установка, вкладка, виноска, довідка, підготовка, заливка, позначка, підстановка, розсилка, підтримка, закладка, відправка, обробка, наклейка, помітка, зупинка, прив’язка, розкладка, вказівка. У довідкових файлах виявлено ще підписка.

Багато виразів пересичено віддієслівними іменниками на -ння, через що вони часто перетворюються у посміховисько. Загалом іменники на -ння присутні у 2045 повідомленнях із Wwintel, що становить 29% від кількості всіх повідомлень. У 450-ти повідомленнях знаходимо по декілька іменників на -ння. Ми пропонуємо вживати дієслівні форми на -ти (тобто з інфінітивами-дієйменниками), бо ними зручно і природно заступати наявні віддієслівні іменники на -ння, які застосовані майже всюди як назви команд, режимів, процесів (дій і подій). Доцільно також використовувати дієприслівникові звороти. Можна віддієслівний іменник також замінити і прикметником чи дієприкметником (панель малювання \x2192 малювальна панель). Ось деякі наявні вирази (зліва) вжиті у повідомленнях з бібліотеки Wwintel та пропоновані їхні замінні форми (справа від \x2192) (іменники на -ння підкреслено):

Зняття блокування оновлення виділених полів \x2192 Зняти заблокованість оновляння виділених полів.

Переключення режиму підтвердження перетворення при відкритті файлів \x2192 Відкриваючи файли, перемкнути режим підтвердити перетворювання.

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до звичайного режиму \x2192 Припинити порівнювати формати і повернути інспектора формату у звичайний режим.