Концепції амортизації та їх вплив на облік та управління в сучасних умовах, Детальна інформація

вартість, що амортизується (графа Е);

виробничу ставку амортизації (графа З);

щомісячні суми амортизації залежно від фактичного пробігу автомобіля в кожному конкретному місяці (графи М, Н, О).

Таблиця 5. Нарахування амортизації із застосуванням виробничого методу

№ з/п Найменування об'єктів та їх інвентарні номери Первісна вартість, грн. Ліквідаційна вартість Вартість, що амортизується (гр.Б - гр.Д).' грн. Очікуваний обсяг діяльності до закінчення терміну корисного використання, тис.км. Виробнича ставка амортизації (гр.Є : гр.Ж), грн. Фактичний обсяг діяльності, тис.км. Сума амортизації, що підлягає нарахуванню, грн. Разом (сума гр.М, Н, О), грн.



Передбачувана виручка від продажу після закінчення експлуатації, грн. Очікувані витрати, пов'язані з продажем, грн. Разом ліквідаційна вартість (гр.В - гр.Г). грн.



липень серпень вересень липень серпень вересень



А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П

1 Автомобіль-1 9947 5480 240 5240 4707 7000 0,672 1000 - - 672 _ - 672

2 Автомобіль-2 14250 10600 300 10300 3950 7000 0,564 1700 1700 - 959 959 - 1918

3 Автомобіль-3 10547 3480 240 3240 7307 7000 1,05 2750 2000 2000 2888 2100 2100 7088

4 Разом 34744 19560 780 18780 15964 21000 0,762 5450 3700 2000 4519 3059 2100 9678



З наведеної таблиці видно, що сума нарахованої амортизації залежить від обсягу виконаної роботи, в цьому випадку — від обсягу наданих транспортних послуг. Сума зносу накопичується також залежно від обсягу послуг. Пропорційно обсягу виконаних робіт зменшується й залишкова вартість. Цей метод нарахування амортизації можна застосовувати в тому випадку, якщо обсяги виконаних робіт (продукції, що виготовляється, послуг, шо надаються) може бути визначено досить точно.

Податковий метод нарахування амортизації

Закон про прибуток, на відміну від ПБО-7, жорстко регламентує порядок нарахування амортизації і не допускає можливості якого-небудь вибору. Тому який би метод (або методи) не вибрало підприємство для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, в податковому обліку потрібно діяти твердо дотримуючись вимог, викладених у ст.8 Закону про прибуток, який так і називається «Амортизація». Проте якщо розглядати ст.8 Закону про прибуток ширше, то можна стверджувати, що вона регламентує не тільки порядок нарахування амортизації, але й податковий облік основних фондів загалом. Разом із тим звертає на себе увагу й те, що в назві ст.8 основні фонди не згадуються, а це дозволяє зробити висновок, шо з погляду оподаткування (знов-таки, на відміну від бухгалтерського обліку), інтерес викликають не основні фонди як такі, а тільки їхній вплив на об'єкт оподаткування. А цей вплив якраз і проявляється переважно через амортизацію, адже відповідно до ст.З Закону про прибуток об'єктом оподаткування є

Отже, амортизаційні відрахування з метою оподаткування не включаються де, валових витрат, вони є самостійним показником, що бере участь (нарівні з валовими витратами; у розрахунку оподатковуваного прибутку. А ось для того, щоб цей показник визначити, потрібно дотримуватися правил податкового обліку основних фондів, встановлених ст.8 Закону про прибуток. До низки основних можна віднести такі правила податкового обліку основних фондів:

амортизується не вартість (як у бухгалтерському обліку) основних фондів, амортизуються витрати на їхнє виготовлення, придбання або поліпшення. Тому не амортизується в податковому обліку, наприклад, вартість безкоштовно отриманих основних фондів. З іншого боку, основні фонди можуть бути не введені в експлуатацію, можуть повністю або частково не використовуватися, але оскільки витрати здійснено, амортизація продовжує нараховуватися;

об'єктом нарахування амортизації є балансова вартість групи. Ця величина, хоча й формується внаслідок операцій із основними фондами, все ж відносно самоспина. Рух основних фондів не завжди супроводжується зміною балансової вартості групи. Тому може виникнути ситуація, коли основних фондів уже немає, а балансова вартість ше залишилася. Можлива й протилежна ситуація: балансова вартість тієї чи іншої групи дорівнює нулю, але в складі цієї групи ше є основні фонди

для цілей податкового обліку обов'язковий по-об'єктний облік балансової вартості тільки основних фондів групи 1. Основні фонди груп 2 і 3 враховуються не пооб'єктно, а за сукупною балансовою вартістю відповідної групи.

Порядок нарахування амортизації викладено в пп.8.3.1 ст.8 Закону про прибуток і може бути подано у вигляді формули:

Норми амортизації — показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону про прибуток. Отже, основним для цілей податкового обліку є поняття балансової вартості груп основних фондів, оскільки саме цей показник платник податку розраховує самостійно відповідно до пп.8.3.2 ст.8 Закону про прибуток. Від правильності розрахунку балансової вартості групи залежить правильність нарахування амортизації.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) + В(а-1) - А(а-1)

де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій; модернізацій та інших поліпшень основних фондів, протягом періоду, що передував звітному;