Концепції амортизації та їх вплив на облік та управління в сучасних умовах, Детальна інформація

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

кумулятивного.

виробничого.

Кожен з перерахованих методів має свої особливості та порядок нарахування амортизації, що, в першу чергу, залежить від обраної облікової політики підприємства.

Незалежно від того, який метод нарахування амортизації обрало підприємство, відображення на рахунках бухгалтерського обліку сум нарахованої амортизації є однаковим та залежить від функціонального призначення об'єкта основних засобів.

Згідно з п. 30 П(с)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають як збільшення суми витрат підприємства і зносу необоротних активів, тобто сума амортизації залежно від функціонального призначення об'єкта списується на відповідні рахунки витрат у кореспонденції з рахунками 13.

Коли обрані методи або встановлені норми амортизації не повною мірою відповідають очікуваним економічним вигодам від використання об'єкта основних засобів, П(с)БО-7 дозволено здійснювати їх коригування. Згідно з П(с)БО-6 таке коригування вважають зміною облікової оцінки.

Нормативне регулювання нарахування амортизації

Амортизація як економічна категорія давно є предметом пильної уваги економістів усього світу. Дискусії про сутність амортизації, про необхідність її відображення у фінансовій звітності, про оптимальні методи тощо тривають і нині. Проте у світовій практиці бухгалтерського обліку амортизацію давно визнано процесом розподілу витрат, пов'язаних із придбанням основних засобів (інших необоротних активів).

Таке смислове значення терміна «амортизація» встановлено й в Україні.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Але у визначенні терміна «амортизація» немає вказівки на те, як має бути проведено розподіл. Вибір економічно доцільного методу нарахування амортизації для кожного окремого об'єкта основних засобів — завдання досить складне. Адже економічну доцільність зумовлює ціла низка чинників, які складно рахувати момент придбання об'єкта основних засобів. Проте можна стверджувати, що після набрання чинності ПБО-7 є всі умови для оптимального вибору метолу нарахування амортизації.

Нагадаємо, що ПБО-7 встановлюе право підприємств на застосування шести методів нарахування амортизації основних засобів.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

кумулятивного.

виробничого.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Порядок нарахування амортизації регламентовано пунктами 22 — ЗО ПБО-7, узагальнивши які можна сформулювати деякі правила, обов'язкові для застосування з моменту набрання чинності ПБО-7. Поняття “амортизація” в п.4 ПБО-7 визначено як “систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації)”. Об'єктом амортизації є основні засоби. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Отже, амортизація нараховується на кожний конкретний об'єкт основних засобів, а нарахувати амортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину вартості об'єкта, то амортизується, необоротних активів, яка повинна бути віднесена до витрат поточного періоду.

Відповідно до пункту 22 ПБО-7 не нараховується амортизація на такий специфічний об'єкт основних засобів, як земля (в бухгалтерському обліку субрахунок 101 “Земельні ділянки”). І це — єдиний виняток із загального правила.

Об'єкт основних засобів (він же — об'єкт амортизації), крім первісної, балансової, справедливої та ін. вартості, має ще й вартість, яка амортизується. Згідно з визначенням, яке наведено, в п.4 ПБО-7, вартість, яка амортизується, — це “первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості”. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується, дорівнюватиме первісній або переоціненій. Таким чином, вартість, що амортизується, може бути менше первісної або переоціненої, може дорівнювати їй, але не може перевищувати цю вартість.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Амортизація нараховується щомісяця протягом всього строку корисного використання об'єкта. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Термін корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням таких чинників:

Передбачувана інтенсивність використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний або моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження стосовно термінів використання об'єкта тощо.

Термін корисного використання переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об'єкта.