Концепції амортизації та їх вплив на облік та управління в сучасних умовах, Детальна інформація

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигід змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

У стандарті, що розглядається, прямо не сказано, що до різних об'єктів основних засобів можуть застосовуватися різні методи нарахування амортизації. Однак такий висновок можна зробити виходячи із загальної концепції розділу “Амортизація основних засобів” ПБО-7 і конкретного формулювання другого абзацу п.28, згідно з яким “метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання”. У процитованому фрагменті стандарту термін “об'єкт основних засобів” використано в однині, що передбачає можливість зміни методу нарахування амортизації навіть стосовно одного конкретного об'єкта. Крім того, відповідно до пп.36.2 ПБО-7 в примітках до фінансової звітності підприємство повинно вказати методи амортизації, що ним застосовуються. У цьому випадку, навпаки, множина вказує на можливість застосування різних методів до різних об'єктів амортизації.

Пунктом 26 ПБО-7 встановлено такі методи нарахування амортизації для основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий.

Розгляньмо кожний з цих методів детальніше.

Прямолінійний метод нарахування амортизації

Істотною характеристикою оптимального вибору методу нарахування амортизації є рівномірність. Із запропонованих до застосування ПБО-7 методів амортизації єдиним методом, що передбачає дійсно рівномірне нарахування амортизації, є прямолінійний метод. У цьому випадку щорічно амортизується річна частина вартості основних засобів. Зазвичай прямолінійний метод застосовують для тих об'єктів основних засобів, які виконують відносно постійний обсяг роботи і для яких основним чинником, що обмежує термін використання, є тривалість експлуатації, а не моральне старіння. Як приклад можна назвати газопроводи, цистерни тощо.

Прямолінійний метод є найбільш поширеним у цілому світі. За винятком кількох видів транспортних засобів, вартість яких амортизували з використанням виробничого методу, до 01.07.97р. прямолінійний метод був єдиним методом нарахування амортизації основних засобів для вітчизняних підприємств. Він є простим у застосуванні, його нормативи легко коригувати. Мабуть, у цьому полягає його єдина, але дуже важлива перевага перед іншими методами амортизації.

Багато в чому вибір на користь методу прямолінійного списання визначає саме ця його якість. Коли немаєістотних ознак зростання витрат на ремонт основних засобів, пов'язаного із збільшенням терміну їх використання, коли немає даних про можливість швидкого морального зносу необоротних активів або є ускладнення із визначенням обсягу виробничої потужності за весь строк корисного використання основних засобів, застосування цього методу є повністю виправданим.

На цей час, як оптимальний, прямолінійний метод може бути рекомендовано для нарахування амортизації вартості будівель і споруд, більшості видів промислового обладнання різних галузей, інструментів, приладів, інвентарю тощо. Безперечно, багато в чому відповідність прийнятого методу амортизації критерію економічної доцільності залежить від його узгодженості з іншими чинниками.

За прямолінійним методом нарахування амортизації річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період використання об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Порядок нарахування амортизації при застосуванні прямолінійного методу можна подати у вигляді двох простих формул:



Приклад 1

Умови прикладу:

первісна вартість об'єкта основних засобів — 5000 гри.;

ліквідаційна вартість — 500 грн.;

термін корисного використання, що передбачається, — 4 роки.

Потрібно визначити:

вартість, що амортизується;

річну суму амортизації;

щомісячну суму амортизації (цей показник необхідно розрахувати, оскільки амортизація нараховується щомісяця).

Виконуємо відповідні розрахунки і отримуємо шукані величини:

вартість, що амортизується, — 5000 грн. -- 500 грн. = 4500 грн.;

річна сума амортизації — 4500 грн. : 4 роки = 1125 грн.;