Аудит бухгалтерсього обліку і звітності, Детальна інформація

В зв'язку з низькою якістю сировини і матеріалів утворюються понадпланові відходи. Щоб підрахувати, наскільки за рахунок цього чинника поменшав вихід продукції, необхідно кількість понадпланових відходів по матеріалу розділити на норму витрати його на одиницю продукції.

Використовуючи дані таблиці 6.3 можна наочно побачити вплив позапланових відходів на кількість виробленої продукції.

Таблиця 6.3

Аналіз впливу відходів на об”єм виробництва продукції

Показники План Факт Відхил.

+/-

Заготовано матеріалів, т 23000 21540 -1460

Відходи в межах норми, т 240 848 608

Фактичні відходи, т - 1088 -

Понадпланові відходи, т - 240 -

Норма витрати на одиницю продукції, т 0,8 - -



За рахунок понадпланових відходів кількість зробленої продукції поменшала на 300од.

Таким чином, через недопоставки сировини і низьку його якість, випуск виробу ВД-0012 знизився на 6050 од., внаслідок чого план по випуску цього виду продукції недовиконаний на 10,5%.

При порушенні асортименту матеріалів, що поставляються підприємство може зробити доробку матеріалу, що поступив або знайти йому заміну. При доробці матеріалу утвориться перевитрата його на одиницю продукції, що приводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити втрати, необхідно перевитрату матеріалів на одиницю продукції внаслідок його доробки (підгонки) помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і на його ціну:

\x0394З = (НP1 - НР0) * Кф * Ц (6.4)

Незважаючи на додаткові витрати, пов'язані з доробкою матеріалу, собівартість виробу могла знизитися за рахунок збільшення обсягу випуску продукції на 2000 од. і зменшення постійних витрат на одиницю продукції:

\x0394С = Сф - Св = (Зф / Кф) - (Зф - Дпз - Дз) / Кф - \x0394К, (6.5)

де Св, Сф - відповідно собівартість виробу до і після проведення цього заходу; Дпз - додаткові змінні витрати, необхідні для забезпечення додаткового випуску продукції; Дз - додаткові витрати, пов'язані з доробкою сировини і матеріалів; Кф - фактична кількість зробленої продукції.

На базовому підприємстві зміна собівартості продукції за рахунок додаткових витрат, а також зміни обсягу випуску продукції склала +0,31 тис. грн.

Якщо відбувається заміна одного матеріалу іншим, що більш дорого коштує, то також зросте сума витрат. Для визначення її необхідно кількість заміненого матеріалу (Кз) помножити на різницю в ціні взаємозамінних матеріалів:

\x0394З = Кз х (Цп.з - Цд.з) (6.6)

Узагальнюючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання, потрібно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини і через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють один одну. Як показують розрахунки, через недопоставки сировини випуск продукції зменшився на 6050 од., а за рахунок простоїв внаслідок відсутності сировини - на 1260 од. Якби підприємство випускало один вид продукції, то ці величини приблизно співпадали б.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і часних показників.

До узагальнюючих показників відносяться матеріаловітдача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловітдача визначається розподілом вартості зробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

Матеріалоємність продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості зробленої продукції. Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично доводиться на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловітдачи і одночасно розкриває чинники її зростання.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості зробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний об'єм випущеної продукції. Він показує наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати в порівнянні з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовувалися більш економно.