Розвиток рекламних агентств на Україні, Детальна інформація

Розвиток рекламних агентств на Україні
Тип документу: Дипломна
Сторінок: 35
Предмет: Інше
Автор: Олексій
Розмір: 139.4
Скачувань: 3695
- це очевидно з уточнення об'єкта оподаткування з реклами, приведеного в Декреті 56-93; ціллю реклами є доведення до споживачів спеціальної інформації про особи або продукцію для прямого або опосередкованого одержання прибутку; у Законі про рекламу виділені окремо виготовлювач і розповсюджувач реклами;

- у типових правилах розміщення зовнішньої реклами, наприклад, ясно точно, що розміщенням зовнішньої реклами рахується поширення зовнішньої реклами відповідними засобами зовнішньої реклами;

- саме поширення реклами, а зовсім не її виготовлення, так чи інакше, пов'язано з територією, на котрої і відбувається вплив реклами на її споживачів, а податок із реклами тому і називається місцевим, що безпосередньо пов'язаний із місцем виникнення об'єкта оподатковування.



Якщо об'єктом оподатковування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами, цей податок не потрібно сплачувати тоді, коли рекламу лише виготовляють.

При чьому звернемо вашу увагу на те, що багато органів місцевого самоврядування своїми рішеннями про порядок нарахування і сплати податку з реклами визначили, що об'єктом оподатковування є вартість послуг по виготовленню і розміщенню реклами. Зауважте - вартість послуг не тільки по встановленню і розміщенню, але і по виготовленню.

З одного боку, зрозуміло, що при наявності одного договору рекламодавця з рекламним агентством на виготовлення і встановлення, наприклад, рекламного щита вся сума договору ( без ПДВ ) буде бути об'єктом оподатковування - адже окремо вартість установлення не виділена. З іншої сторони якщо є один договір рекламодавця з рекламним агентством на виготовлення, наприклад, рекламного ролика (виготовлення - і більш нічого), те об'єкт оподатковування, обумовлений відповідно до Декрету № 56-93, узагалі відсутніх. Отже, рішення органа місцевого самоврядування в цьому випадку не діє, інакше прийдеться визнати, що самий орган перевищив свої повноваження, чітко обкреслені як статтею 18 Декрету № 56-93, так і пунктом 3 статті 15 Закону про систему оподатковування, оскільки розширив базу оподаткування з реклами.

Вмикання до складу валового прибутку і валових витрат.

У випадку, коли рекламне агентство виступає рекламодавцем, тобто особою, що замовляє послуги по встановленню і розміщенню реклами в іншої особи, воно включає податок із реклами до складу своїх валових витрат, як будь-яка інша юридична особа, що виступає замовником реклами і є в зв'язку з цим платником цього податку.

У випадку, коли рекламне агентство виступає в якості особи визначеного законодавством як "складальник" податку з реклами, воно не має права включати цей податок до складу своїх валових витрат, оскільки дійсним (законним) платником, вірніше платником відповідно до Декрету № 56-93. воно не є.

Природно, це стосується і не вмикання суми податку з реклами до складу валового прибутку, отриманого рекламним агентством. Цей податок лише сплачується рекламодавцем під час оплати рекламних послуг і транзитом, через рекламне агентство, надходить у місцевий бюджет.

Те, що податок із реклами не включається у вартість рекламних послуг, а лише "супроводжує" такі роботи (послуги), доказує визначення об'єкта оподатковування, дане в Декреті №56-93. Крім того, прямої вказівки, що податок із реклами включається в ціну товарів (робіт, послуг), у законах України немає.

Необхідно звернути вашу увагу також на інструкцію №139 у старій редакції. У пункті 3.16 названої Інструкції було чітко вказано, що в бухгалтерському обліку суми готельного і ринкового зборів їхні одержувачі (адміністрації готелей і ринків) відбивають по дебеті рахунків урахування коштів і кредиту рахунку 68.

Це означає, що одержання готельного і ринкового зборів і, отже нарахування зобов'язань перед місцевим бюджетом особи, відповідальні за стягування цих зборів, відбивають записом по дебеті рахунку 50 або рахунки 51 і кредиту відповідного субрахунка рахунку 68. При перерахуванні зібраних засобів у місцевий бюджет провадиться списання з кредиту рахунку 51 у дебет рахунку 68. Те, що в новій редакції Інструкції № 139 ця норма уже відсутніх, ніяким чином не означає, що схема нарахування і сплати готельного і ринкового зборів змінилася - сама законодавча база в цій частині не змінювалася з моменту вступу в силу Декрета № 56-93, а описаний раніше порядок відбитка в урахуванні в "складальників залишається справедливим.

Зазначене ще разом підтверджує, що засоби, одержувані рекламним агентством у виді податку з реклами, не можуть вважатися його прибутком. Просто такий порядок передбачений для збору цього податку як самий зручний і прийнятний. Оскільки відбиток в урахуванні пoлyчаемoгo рекламним агентством податку з реклами, як це робиться для зазначених зборів, неможливо, без рахунків 62 (61, 76) не обійтися. А для того, щоб "отбитися" від що перевіряють, рекламному агентству випливає звістки окремий реєстр платників податку і жадати від рекламодавців виділення податку з реклами в платіжних дорученнях окремим рядком. До речі, саме такий порядок передбачений у багатьох рішеннях органів місцевого самоврядування.

Нарахування ПДВ на податок із реклами.

Відповідно до пункту 4.1 Закону про ПДВ база обкладення ПДВ визначається виходячи з вільних (договірних) або регульованих цін (тарифів) з урахуванням акцизного збору ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподатковування.

Причому існує, принаймні, два аргументи на користь не нарахування ПДВ на податку реклами.

Це, по-перше, те, що податок із реклами цілком сплачується в бюджет. По суті, законодавством визначені відповідальні особи (у нашому випадку - рекламні агентства), що стягують податок із реклами з його платників, що акумулюють його на своєму банківському рахунку й у терміни, що визначені рішеннями органа місцевого самоврядування, що перераховують цей податок у повному обсязі в місцеві бюджети.

А по-друге, податок із реклами не уводить до складу договірної (контрактної) вартості, куди включаються будь-які суми засобів переданих рекламному агентству рекламодавцям у зв'язку з компенсацією вартості рекламних послуг, наданих рекламним агентством (пояснення див. вище).

Відповідно до підпункту «до» пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.01.92 року № 14-19 « ПРО податок із додаткової вартості», із змінами і доповненнями, до 01.10.97 року від ПДВ звільнялися збори, що цілком сплачувалися в бюджет. Після 01.10.97 року, якщо не вважати деяких листів органів податкової служби, що з'явилися в перші місяці чинності Закону про ПДВ, потрібно керуватися листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.98 року №1873/10/16/1101. Цим листом підтверджено, що місцеві податки і збори не оподатковуються податком із додаткової вартості. Судячи з зовсім «свіжих» роз'ясненням Державної податкової адміністрації України, що появились у бухгалтерській преса останнім часом, це думка не змінилася (див., наприклад, відповіді Державної податкової адміністрації України з питань застосування норм закону про ПДВ, опубліковані в щотижневику «Баланс», 1999, №12) (15 с. 36(.

Приклад.

Торгове підприємство «Зулус», що має широку мережу магазинів роздрібної торгівлі, для стимулювання попиту на конкретний унікальний товар, що продається в його магазинах, вирішило замовити перетягування-транспарант-перетяжку над центральною вулицею міста (троль). Підприємство звернулося в рекламне агентство «Ікс» і уклало з ним договір, що передбачає виготовлення і монтаж цього троля. У відповідному рішенні органа місцевого самоврядування передбачено, що податок із реклами стягається особами, що здійснюють розміщення реклами, і перераховуються в місцевий бюджет щомісяця до 15 числа місяця, що випливає за звітний.

Сума договору була призведена в такий спосіб: вартість виготовлення і монтажу троля 1 000 грн.; крім того ПДВ (20%) - 200 грн.;

податок із реклами (0,5%) - 5 грн.;

разом 1205 грн.

У березні 1999 року підприємство «Золус» перерахувало рекламному агентству «Ікс» передоплату в розмірі суми договору. Наприкінці квітня того ж року, по завершенні робіт, сторонами підписаний акт про приймання робіт за договором.

Урахування рекламного агентства «Ікс» буде здійснюватися так, як показано в таблиці.



п/п Утримання операції Бухгалтерський облік Податковий облік

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes