Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків, Детальна інформація

дані про збутову діяльність на конкретних ринках;

рахунки клієнтів;

дані попередніх досліджень тощо.

До джерел зовнішньої інформації належать:

видання державних установ, зокрема статистичні огляди, довідники;

періодичні видання;

комерційна інформація, яку продають дослідницькі підприємства.

Нині вторинну маркетингову інформацію можна отримати, зокрема, з таких джерел:

статистичні довідники «Україна в цифрах» та «Статистичний щорічник України»;

довідкові видання країн Західної і Східної Європи, Балтії, СНД;

«Деловая Украйна», «Західна Україна ділова»;

серія «Золоті сторінки України»;

періодичні видання «Бізнес», «Посередник», «Галицькі контракти», «Діло» та ін.;

довідково-інформаційний фонд Торгово-промислової палати України;

публікації, розміщені в Інтернеті.

Здебільшого у процесі маркетингових досліджень після обробки і аналізу вторинної інформації переходять до збирання первинних даних. Методи збору первинної інформації, які ще називають «польовими» дослідженнями, такі:

спостереження — аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, персоналу. Іноді він поводиться як учасник подій (активне спостереження);

опитування — передбачає з'ясування позицій людей, їх поглядів на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання. Іноді буває недостатньо провести вивчення явища (наприклад, ринку) один раз. Тоді вдаються до «панелі» — неодноразового збирання даних з однієї групи досліджуваних через певні проміжки часу. Найчастіше використовують:

а) торгівельну панель (особливо панель роздрібної торгівлі);

б) споживчу панель (кінцевих споживачів або організацій-споживачів).

експеримент — метод, за допомогою якого можна з'ясувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні чинники або їх зміни. Мета експерименту — встановити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваним її змінними через перевірку робочої гіпотези;

імітація – метод, що ґрунтується на комп'ютерному дослідженні зв'язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях, а не в реальних умовах. Застосовується доволі рідко.

Найпоширенішим методом збору первинної інформації є опитування, яке використовують приблизно у 90% маркетингових досліджень (іноді в поєднанні з іншими методами).

Дослідження кон'юнктури ринку

Дослідження кон'юнктури ринку в системі маркетингу є найбільш поширеним серед усіх інших досліджень, які практикують підприємства агропромислової сфери. Стан кон'юнктури товарного ринку значною мірою є віддзеркаленням макро- і мікросередовища маркетингу. У зв'язку з цим дослідження кон'юнктури ринку обумовлюють успішність підприємницької діяльності, сприяють забезпеченню бажаної частки ринку, а отже, і прибутків.

Особливої уваги питання дослідження і прогнозування кон'юнктури ринку надається в умовах динамічного, швидкоплинного навколишнього середовища.

Предметом підвищеної уваги проблема дослідження і прогнозування кон'юнктури стала ще з початку XX ст. у зв'язку з появою ознак кризових явищ в економіці багатьох країн. Фундатором теорії економічної кон'юнктури в світі є видатний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський. Результати теоретичних досліджень М. Туган-Барановського були взяті для практичної підприємницької діяльності в багатьох країнах, після чого створювалися інститути прогнозування економічної кон'юнктури.

Після заснування Української академії наук М. Туган-Барановський створив і очолив Інститут економічної кон'юнктури. Дослідження цього інституту здійснювалися в трьох напрямках:

вибірка явищ і параметрів, що характеризували стан виробництва;

зведення даних;