А вони невмирущі, як фенікси

і в небезпеці хата”.

Так програвала

енкаведистська засідка завжди,

спіймати тут когось —

і не надійся і не жди.

На цьому терені

біди не трапилось ні разу…

Простоював між хатою й смерекою

на тринозі кулемет…

Було домовлено й сплановано

все чітко: тет-а-тет

Отак справлявся непомітно,

вчасно, точно, тато..

У чому річ “освободітєлі”

й так не збагнули…

Неньку мою рідненьку

тричі в тюрму тягнули.

А як лежала хвора,

отруйними таблетками

“сердечно” полічили…

На другий день прийшли, —

своїм очам не йняли віри.

А ти єщо жива? — рішили:

Ілі, Пєтровна, нє обайдьошса

без Сібірі, ілі єль ету

дня за два, чтоби спілілі…

Гудів мотор,

тривожилась пила

і каркали ворони,

стинали, різали,