Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громодян і осіб без громадянства (05.07.91), Детальна інформація

що перевищує 3000 крб.

від 6001 до 10000 крб. 4275 крб. + 80% із суми,

що перевищує 6000 крб.

від 10001 до 15000 крб. 7475 крб. + 85% із суми,

що перевищує 10000 крб.

від 15001 крб. і вище 11725 крб. + 90% із суми,

що перевищує 15000 крб.

Сума податку знижується на 50 процентів для спадкоємців віком до 18 років, жінок - старше 55 і чоловіків - старше 60 років.

Стаття 18. Порядок обчислення і сплати податку

Податок з доходів громадян, зазначених у цьому розділі Закону, протягом року обчислюється і утримується безпосередньо за місцем виплати доходу за ставками статті 17 цього Закону. При кожній наступній виплаті провадиться перерахунок податку виходячи із загальної суми виплат, здійснених у поточному році за даним місцем виплати.

Після закінчення року громадяни (крім спадкоємців авторів) зобов'язані не пізніше 1 березня подати до податкового органу за місцем свого проживання декларацію про фактично одержані в минулому році доходи. Зокрема громадяни, зазначені в статті 16 цього Закону, які одержали винагороду один раз протягом календарного року, або в яких одержані винагороди не перевищили в загальній сумі 120 карбованців на рік, декларацію про доходи не подають.

При наявності договорів на створення, видання, виконання чи інше використання творів науки, літератури і мистецтва винагороди, які виплачуються в рахунок цього договору авансом і при остаточному розрахунку, підсумовуються і розподіляються для цілей оподаткування на кількість років чинності договору.

При відсутності такого договору, якщо сума винагороди за створення або перше видання твору перевищує 12000 карбованців, ця сума розподіляється за заявою платника на 3 роки.

Аналогічний порядок застосовується до сум винагород, одержаних авторами відкриттів, винаходів та промислових зразків протягом першого року їх використання.

Остаточна сума податку за рік з доходів громадян, зазначених у статті 16 цього Закону (крім спадкоємців авторів), визначається податковими органами протягом двох місяців після одержання декларації про фактичний річний доход і витрати, пов'язані з одержанням цього доходу. Порядок визначення таких витрат встановлюється Урядом України.

Податок обчислюється за середньомісячним доходом за ставками статті 8 цього Закону і множиться на 12, якщо творча діяльність є єдиним джерелом доходу або за річним доходом за ставками статті 17 цього Закону, якщо вона не є єдиним джерелом доходу.

Суми податку, утримані протягом року за місцем виплати доходу, зараховуються при остаточному розрахунку.

Щороку, не пізніше 1 лютого, підприємства, установи і організації, які провадили виплати винагород, зобов'язані подавати податковим органам за місцем свого знаходження письмові відомості про виплачені за минулий рік суми громадянам із зазначенням адреси їх постійного місця проживання і про утримані з цих доходів суми податку.

Ці відомості податкові органи за місцем знаходження підприємств, установ і організацій, які виплатили авторські винагороди, пересилають податковим органам за місцем постійного проживання одержувачів доходів для обліку з метою правильного й повного оподаткування.

У разі, коли за результатами обчислення податку за деклараціями про доходи за рік податок підлягає доплаті, громадянам надається три місяці з дня одержання повідомлення податкового органу для сплати донарахованих сум. При необхідності повернення з бюджету сум податку, над міру сплачених протягом року, такі суми підлягають поверненню громадянам податковими органами не пізніше двох місяців після одержання декларації про річний доход.

Розділ V

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН

Стаття 19. Категорії платників податку і об'єкт

оподаткування

У порядку і розмірах, передбачених у цьому розділі Закону, до сплати податку залучаються громадяни, які згідно з законодавством України займаються всіма видами підприємницької діяльності як індивідуально, так і в складі колективів підприємців, а також громадяни, які мають інші доходи, не перелічені у статтях 7, 14, 16, 22 і 27 цього Закону. Оподаткування осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, провадиться в порядку і розмірах, передбачених у розділі VI цього Закону.

Оподатковуваним доходом вважається різниця між валовим доходом (у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними із одержанням доходу.

До складу витрат, пов'язаних із одержанням доходів, включаються матеріальні затрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, орендна плата, витрати на оплату праці громадян, які уклали договір про використання їх праці, відрахування на державне соціальне страхування, платежі по обов'язковому страхуванню майна, сплата процентів за короткострокові кредити банків, крім процентів за простроченими і відстроченими позичками, а також витрати на всі види ремонту основних виробничих фондів.

Стаття 20. Ставки податку

З доходів, зазначених у статті 19 цього Закону, податок справляється у таких розмірах: