Версифікація Оксани Лятуринської, Детальна інформація
Версифікація Оксани Лятуринської
Версифікація Оксани Лятуринської
О.Лятуринська в плані версифікації залишалася традиціоналісткою і користувалася в основному п’ятьма класичними розмірами силабо-тоніки.
Найбільш поширеними в українській версифікації, особливо в першій половині ХХ ст., є двоскладові метри, зокрема їх чотиристопні розміри. Стопи ямба та хорея не лише відмінні, але й подібні між собою, їх навіть можна позначити однією спільною схемою:
… – ( – ( – ( … .
Хореїчні та ямбічні розміри – найуживаніші у віршовій системі О.Лятуринської, а в збірці “Гусла” (1938) вони використані поетесою майже з однаковою частотою: із сорока дев’яти віршів збірки двадцять шість написані хореєм і двадцять три – ямбом.
Розподіл метричних розмірів зумовлений тематикою, пафосністю та стилістичним забарвленням творів. Вірші хореїстичного розміру є переважно народнопісенними інструментовками, часто із сюжетним стержнем, або дещо абстрагованого змісту; твори ж, написані ямбом, відзначаються ліричністю, іноді неприхованою інтимністю, в інших випадках мають героїчний характер. Така полярна атрибутика властива як для ямба, так і для хорея. Порівняймо для прикладу два вірші, написані ямбом.
І. Десь весни, літо. В мене – осінь. ( — ( — ( — ( — (
Крадеться хтось під вікна, босий, ( — ( ( ( — ( — (
хтось листям жовтим шелестить, ( — ( — ( ( ( —
іти з собою просить, кличе. ( — ( — ( — ( — (
Боюся глянути в обличчя. ( — ( — ( ( ( — (
За руку взяв, веде, шепоче: ( — ( — ( — ( — (
“Глянь, листовиння як тріпоче! — ( ( — ( ( ( — (
Дивися, як зів’яв твій квіт! — ( ( ( ( — ( —
Ходім, я покажу озера. ( — ( ( ( — ( — (
Це – суму сить. Чи бачиш берег? ( — ( — ( — ( — (
(“Десь восени”) [4, 115]
ІІ. Вдаряє в грудях мідь об мідь, ( — ( — ( — ( —
перетинають ножі: ( ( ( — ( ( ( —
Люби, люби і ненавидь, ( — ( — ( ( ( —
Як повінь, мужу, жий! ( — ( — ( —
На кремінь – оливо руки. ( — ( — ( ( ( —
На лезо – ока гострота. ( — ( — ( ( ( —
О.Лятуринська в плані версифікації залишалася традиціоналісткою і користувалася в основному п’ятьма класичними розмірами силабо-тоніки.
Найбільш поширеними в українській версифікації, особливо в першій половині ХХ ст., є двоскладові метри, зокрема їх чотиристопні розміри. Стопи ямба та хорея не лише відмінні, але й подібні між собою, їх навіть можна позначити однією спільною схемою:
… – ( – ( – ( … .
Хореїчні та ямбічні розміри – найуживаніші у віршовій системі О.Лятуринської, а в збірці “Гусла” (1938) вони використані поетесою майже з однаковою частотою: із сорока дев’яти віршів збірки двадцять шість написані хореєм і двадцять три – ямбом.
Розподіл метричних розмірів зумовлений тематикою, пафосністю та стилістичним забарвленням творів. Вірші хореїстичного розміру є переважно народнопісенними інструментовками, часто із сюжетним стержнем, або дещо абстрагованого змісту; твори ж, написані ямбом, відзначаються ліричністю, іноді неприхованою інтимністю, в інших випадках мають героїчний характер. Така полярна атрибутика властива як для ямба, так і для хорея. Порівняймо для прикладу два вірші, написані ямбом.
І. Десь весни, літо. В мене – осінь. ( — ( — ( — ( — (
Крадеться хтось під вікна, босий, ( — ( ( ( — ( — (
хтось листям жовтим шелестить, ( — ( — ( ( ( —
іти з собою просить, кличе. ( — ( — ( — ( — (
Боюся глянути в обличчя. ( — ( — ( ( ( — (
За руку взяв, веде, шепоче: ( — ( — ( — ( — (
“Глянь, листовиння як тріпоче! — ( ( — ( ( ( — (
Дивися, як зів’яв твій квіт! — ( ( ( ( — ( —
Ходім, я покажу озера. ( — ( ( ( — ( — (
Це – суму сить. Чи бачиш берег? ( — ( — ( — ( — (
(“Десь восени”) [4, 115]
ІІ. Вдаряє в грудях мідь об мідь, ( — ( — ( — ( —
перетинають ножі: ( ( ( — ( ( ( —
Люби, люби і ненавидь, ( — ( — ( ( ( —
Як повінь, мужу, жий! ( — ( — ( —
На кремінь – оливо руки. ( — ( — ( ( ( —
На лезо – ока гострота. ( — ( — ( ( ( —
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021