Аналіз банківської діяльності, Детальна інформація

3 0,2375 15,79



Значення факторних навантажень у таблиці 2.16. Досліджуваний простір факторів цілком задовільно описується лінійною моделлю:

F1 = 0.248x1 + 0.630x2 + 0.030x3 + 0.678x4;

F2 = 0.359x1 – 0.011x2 + 0.445x3 + 0.141x4.

Фактор F1, на нашу думку, можна розглядати як інтегральний показник діяльності банку. Чим менше його значення, тим краще становище банку. Це зумовлене особливостями системи оцінювання CAMEL.

У факторі F2 параметрам С (достатності капіталу) і Е (доходності активів) відповідають позитивні навантаження, а параметрам А (якості активів) і L (ліквідності) – негативні.

Можна зробити висновок, що запропонований спосіб подачі показників, які характеризують банки в полі виділених факторів, може бути застосовано до комерційних банків при визначенні їхнього рейтингу.

Таблиця 2.16.

Значення факторних навантажень

Фактор C A E L

1 0,248 0,630 0,030 0,679

2 0,359 -0,011 0,445 -0,141

3 0,292 -0,294 -0,187 0,175



В умовах фінансової кризи реалізація викладених пропозицій дала б змогу оперативно відстежувати всі зміни в банківській системі України та прогнозувати фінансову надійність комерційних банків.

Вдосконалення аналізу діяльності комерційного банку

Аналіз ефективності банківської діяльності зводиться до оцінки рентабельності комерційного банку, включає до себе кількісний та якісний аналіз. Кількісний аналіз засновано на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленню загальних трендів, а також порівнювальному аналізі значення показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз засновано на аналізі структурі доходів та видатків банка, оцінці тенденцій їх зміни.

При визначенні ефективності роботи банку за якийсь термін часу поперед всього акцент робиться на аналізу рентабельності банку, який здійснюється із застосуванням показників, для розрахунку яких треба знати об’єм прибутку, отриманого банком в відліковому терміні. Розрахування прибутку західного банку здійснюється по наступній схемі:

Чистий прибуток = Чистий процентний дохід + Інші доходи – Непроцентні видатки – Податки (2.25)

Чистий прибуток використовується банком для виплати дивідендів акціонерам та забезпечує зростання капіталу, який є невід’ємною частиною для зростання банку. Чистий процентний доход розраховується так:

Чистий процентний доход = Процентні доходи – Процентні видатки – Збитки по ссудам (2.26)

Інші доходи банки тримають у вигляді комісійних по банківським послугам.

Непроцентні видатки – це заробітна платні та премії робітників, витрати на придбавання та утримання споруд, устаткування та ін.

В сучасній закордонній банківській практиці виділяють три основних способи розрахунку рентабельності банку:

Аналізують дохідність капіталу банка (ROE) виходячи з балансових даних банку.

ROE = Чистий прибуток (2.27)

Акціонерний капітал

Оптимальне значення ROE, на думку західних аналітиків, повинні знаходитися в мережах 10 – 20%. Значенню ROE є підстава показників ринку. Дана формула прибутковості капіталу або прибутку на власний капітал банку приблизно 30 років назад використовувалися для розрахунку рівня рентабельності банку, а в наші часи її використовують для виявлення поточного доходу.

При оцінці ефективності роботи найвищого менеджменту аналізується рентабельність активів (ROA); цей показник показує на скільки банк ефективно розміщував банківські ресурси та як широко використовується рейтинговими організаціями при ранжуванні банків. В міжнародній банківській практиці прийнято враховувати нормальним значення ROA не нижче 1. Цей показник розраховується наступним шляхом: