Аналіз банківської діяльності, Детальна інформація

Отже, за результатами проведеного аналізу можемо зробити висновок, що думка про високу прибутковість банківської системи є скоріше міфом, тоді як для окремих банків це реальність. Насамкінець, зазначимо, що прибутковість – тільки один із багатьох аспектів, за якими оцінюється діяльність банку, і тому не може сприйматися як остаточне свідчення ефективності його роботи. Для банків як установ, діяльність яких значною мірою заснована на довірі з боку клієнтів і які розпоряджаються значною частиною суспільного капіталу, пріоритетне значення можуть мати такі характеристики, як надійність і стабільність. Під цим кутом зору головна стратегічна мета визначається як зниження ризику за умови збереження певного рівня прибутковості, що дає змогу банкам досягнути адекватної рівноваги в умовах мінливого ринкового середовища.

Таблиця 2.11.

Показники прибутковості банків за даними балансів на 01.10.2000р.

№ п/п Назва банку Прибуток (млн. грн.) Питома вага, % Прибутковість статутного капіталу,% Прибутковість активів,%

1 Алонж 57,417 16,9 345,05 10,55

2 ПУМБ 38,293 11,277 166,49 6,51

3 МТ-Банк 23,589 6,947 53,31 8,35

4 Металург 19,434 5,723 167,19 15,73

5 Донміськбанк 17,057 5,023 47,73 19,89

6 Приватбанк 15,945 4,696 11,39 0,70

7 Укрсіббанк 15,343 4,519 17,05 4,41

8 Сосьєте Женераль 12,151 3,519 52,13 10,47

9 Індустріалбанк 7,436 2,190 71,42 5,79

10 Фінанси та кредит 6,288 1,852 67,16 6,25

Усього 339,563 100 19,20 2,21



З обставин, що склалися в нашій країні, орієнтація на стабільність видається найвиважливішою політикою, а тому підсумкова оцінка діяльності як окремого банку так і банківської системи в цілому має ґрунтуватися на даних комплексного економічного аналізу.

Аналіз рейтингової оцінки діяльності комерційних банків

Для здійснення комплексного рейтингового оцінювання діяльності банків нами пропонується специфічний підхід, демонстрацію якого буде проведено на прикладі системи CAMEL. Як відомо, рейтингове оцінювання CAMEL ґрунтується на узагальнюючому оцінюванні основних показників діяльності банків, що дає змогу визначити фінансове становище кожного банку на основі єдиних критеріїв та здійснювати контроль за дотримуванням нормативних вимог НБУ. Така система рейтингу допомагає органам нагляду виявити банки, що мають у своїй діяльності істотні недоліки, які можуть у кінцевому результаті, призвести їх до банкрутства.

Зробимо спробу побудувати модель поведінки комерційних банків за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу в межах вибраної системи показників. Особливість даних, що розглядаються, полягає в тому, що кожному банку, який вивчається, відповідає певний вектор ознак.

Надзвичайно важливим при визначенні рейтингу за допомогою статистичного аналізу є виявлення розшарування даних на чітко виражені групи (кластери, класи та ін.) в р-вимірному просторі. Це дає можливість розв’язати проблеми відбору найбільш інформативних показників., зниження розмірності досліджуваного простору ознак, а також класифікації банків. При цьому слід мати на увазі, що набору оцінок, який дає змогу в стислому вигляді описати стан того чи іншого банку, як правило, немає. У таких випадках звичайно використовують експертні методи. До участі в експертному опитуванні залучаються фахівці ознайомлені зі станом справ, що дає змогу суттєво підвищити якість і ефективність аналізу.

Інформацію, отриману від експертів, має бути представлено у формі, зручній для подальшого вивчення. Можливість формалізації інформації залежить від специфічних можливостей досліджуваного банку, повноти даних, якісного складу експертів. Завдання експерта полягає в тому, щоб умістити кожний запропонований на розгляд банк у певний оціночний інтервал.

При формуванні матриці початкових даних використовують 5-бальну шкалу, відповідно до якої комерційний банк оцінюється таким чином:

1 – «сильний»;

2 – «задовільний»;

3 – «посередній»;

4 – «граничний»;

5 – «незадовільний».

На нашу думку, найбільш прийнятим для зниження розмірності матриці початкових даних є один із методів багатомірного статистичного аналізу – факторний аналіз. Модель факторного аналізу може бути записана в спрощеному вигляді:

F = f1x1 + f2x2 + ... + fnxn + e, (2.24)