Аналіз банківської діяльності, Детальна інформація

Порівняльний аналіз фінансових коефіцієнтів банківських систем України і США засвідчив, що в цілому вони можуть порівнюватися (а це вже позитивний момент), а найбільші відмінності стосуються ліквідності й кредитного ризику. Так, миттєва ліквідність українських банків на 29,8%, або майже в 2,5 разу, перевищує аналогічний показник банків США, причому в наступний період ця тенденція посилюється.

Питома вага ліквідних активів у структурі балансу вітчизняних банків (75,8%) у 4,3 рази перевищила відповідний коефіцієнт американських банків (19,92%). Слід визнати, що високий рівень ліквідності банків позитивно оцінюється з погляду клієнтів, контрагентів, кредиторів, але негативно впливає на прибутковість, адже дохідність активів перебуває в оберненій залежності від їх ліквідності. Оскільки в даному разі нас цікавить саме прибутковість банків, високий рівень ліквідності слід розглядати як одну із причин зниження прибутків у вітчизняній банківській системі.

Таблиця 2.10.

Аналіз основних показників діяльності банків, (%)

№ п/п Показник США Україна Відхилення



1999 I півріччя 2000 (3) - (2) (4) - (3)

1 2 3 4 5 6

1 Чистий прибуток/власний капітал 14,97 21,40 5,50 6,43 -15,90

2 Чистий прибуток/активи 1,14 2,09 0,58 0,95 -1,51

3 Власний капітал/активи 7,98 9,80 10,57 1,82 0,77

4 Достатність капіталу 11,30 21,80 19,60 10,50 -2,20

5 Загальний капітал/активи 9,16 22,60 21,44 13,44 -1,16

6 Додатковий капітал/усього капітал 16,89 21,54 18,37 4,65 -3,17

7 Власний капітал/усього кредитів 12,61 22,90 25,70 10,29 2,8

8 Кредити/усього активи 65,01 42,80 41,12 -22,21 -1,68

9 Резерв/усього активи 2,11 11,40 16,73 9,29 5,33

10 Миттєва ліквідність 19,92 49,70 59,50 29,78 9,80

11 Ліквідні активи/усього активи 17,49 75,80 78,2 58,31 2,40

12 Чиста процентна маржа 3,95 6,70 5,00 2,75 -1,70



Звісно, з погляду забезпечення стабільності всієї банківської системи України такий надзвичайно високий рівень ліквідності американських банків дає підстави робити висновок про їхню нестабільність. У зв’язку з цим зазначимо, що достатній рівень ліквідності забезпечується не тільки і не стільки накопиченням ліквідних активів, а й доступністю і стабільністю джерел їх поповнення. Банки США мають змогу користуватися перевагами, які надає високорозвинений фінансовий ринок, і залучати ліквідні засоби в будь-який час у необхідній кількості, що дає змогу підтримувати запас ліквідних активів на мінімальному рівні. Українські банки змушені накопичувати ліквідність, адже нерозвиненість внутрішнього фондового та валютного ринків, відсутність виходу на міжнародні ринки грошей унеможливлює застосування досконаліших методів управління ліквідністю.

Негативно вплинули на прибутковість і структурні зрушення в портфелі активів, які мали місце протягом аналізованого періоду, зокрема такі, як зниження питомої ваги кредитного портфеля в активах, оскільки кредити завжди були найдохіднішими банківськими активами. Наголосимо, що в міжнародній банківській практиці оптимальним вважається рівень 60-65%, який і спостерігається в американських банках, тоді як у вітчизняній банківській системі цей показник в 1,5 раз нижчий.

Але висока дохідність кредитних операцій супроводжується ще й високим ризиком, рівень якого відображає відношення обсягу резерву на покриття кредитних ризиків до обсягу кредитів. В Україні такий резерв ще не сформований у повному обсязі, тому розрізняють розрахункову та фактичну величину резерву. В процесі обчислень відповідного показника використана розрахункова сума резерву як така, що точніше відображає рівень кредитного ризику банків. У США подібної проблеми не виникає, оскільки резерви вже давно і в повному обсязі сформовані. Як свідчать дані таблиці 2.10, кредитний ризик вітчизняних банків суттєво перевищує (у 5,4 раз) аналогічний показник американських банків, крім того, протягом першого півріччя 2000 року ця негативна тенденція поглиблювалася і значення відповідного показника збільшилося на 5,33%. Зрозуміло, що проблемні кредити дають збитки банку, а тому є ще однією причиною зниження прибутковості.

Аналіз динаміки таких показників, як прибутковість капіталу, прибутковість активів, чиста процентна маржа, свідчить, що їх значення протягом першої половини 2000 року погіршилися. Це сталося насамперед унаслідок збільшення сукупного капіталу та активів по банківській системі в цілому. Так, досить яскраво виявляється тенденція до зростання рівня капіталізації банків, що само собою є, безперечно, позитивним фактом, причому темпи зростання статутних фондів банків вищі, ніж темпи зростання сукупного капіталу. Одночасно поліпшився якісний склад капіталу за рахунок зменшення питомої ваги додаткового капіталу в його структурі.

При зростанні капіталу для підтримки його прибутковості на попередньому рівні необхідно забезпечити адекватні темпи зростання прибутку, але такого завдання вітчизняним банкам вирішити не вдалося. Аналіз абсолютної величини прибутку у системі комерційних банків свідчить, що банки не тільки досягли відповідного зростання у 2000 році, а й не змогли одержати прибутку на рвні попереднього року. Так, величина прибутку по .банківській системі на 01.07.2000 року становила 133,1 млн. грн., тоді як за відповідний період минулого року – 309,1 млн. грн., що в 2,3 рази більше. Прибутковість власного капіталу становила лише 5,5%, що в 3,9 раз менше, ніж у попередньому періоді.

У процесі дослідження прибутковості важливе місце посідає аналіз обсягів і структури доходів і витрат банків. Так, темпи зростання доходів в першій половині 2000 року порівняно з відповідним періодом попереднього року становили 120%, тоді як темпи зростання витрат – 131%, причому процентні витрати зросли на 34%. Це свідчить про недосконалість застосовуваних методів управління, прорахунки у сфері менеджменту й відсутність скоординованого підходу до управління активами і пасивами банку. Випереджаючі темпи зростання витрат у порівнянні з доходами розцінюються як досить небезпечна тенденція, яка значною мірою й зумовила зниження прибутків.

Протягом 2000 року деякі комерційні банки не змогли уникнути поточних збитків, серед них і два із групи найбільших «Україна» та Ощадбанк. Із цього приводу зауважимо, що вести мову про прибутковість активів чи капіталу у випадку, коли фінансовим результатом діяльності банку є збитки, на нашу думку, не зовсім коректно, хоч іноді такі дані наводяться зі знаком мінус, наприклад прибутковість капіталу в першій половині 2000 року по групі найбільших банків становила мінус 2,8%.[11: #10,c.31]. Звичайно, для порівняння збиткових банків можуть бути використані відносні показники, але при цьому аналіз зміщується в іншу (від’ємну) площину, яка потребує визначення відповідних (відмінних од звичайних) параметрів відліку.

Зауважимо, що середньо галузеві показники маскують варіативність результатів, одержаних у середині системи, тому звернемося до аналізу показників прибутковості банків (*за рейтингом «Банк-Інформ» при АУБ), які змогли одержати досить високі прибутки за дев’ять місяців 2000 року (табл. 2.11.).

Порівняльний аналіз показників прибутковості свідчить про досить високий рівень їх диференціації, який відображає величину розриву між коефіцієнтами окремих банків та середньогалузевими значеннями. Так, найвищий показник прибутковості активів (19,89 – Донміськбанк) – у 9 разів, або на 800%. Подальший аналіз свідчить, що понад 50% прибутку, одержаного банківською системою за 9 місяців 2000 року, було генеровано тільки шістьма банками, а десять перших за рейтингом прибутковості банків сформували 60,6% загального прибутку.