Інвестиційне проектування, Детальна інформація

Слід звернути увагу на те, що цей показник може бути використано не тільки для оцінки ефективності інвестицій, а й для визначення рівня інвестиційних ризиків, пов’язаних із ліквідністю, адже, чим більший період реалізації проекту до повної його окупності, тим більшим є рівень інвестиційних ризиків. Недоліком цього показника є те, що він не враховує ті грошові потоки, що формуються після повернення інвестованих коштів. В той час, як по інвестиційних проектах із великим строком експлуатації після періоду окупності може бути отримано набагато більше коштів чистого доходу, ніж по інвестиційних проектах із невеликим терміном експлуатації.

Внутрішня норма доходності (ВНД) є найбільш складним та досконалим показником. Він характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту. Ця доходність – ні що інше, я дисконтна ставка, яка прирівнює інвестиційні витрати проекту до його суми теперішніх (дисконтованих) вартостей грошових прибутків. Виходячи з цього, можна записати наступну формулу:

,

Як бачимо, ставку дисконтування замінено на ВНД, та сума всіх грошових потоків прирівняна до нуля, що відображає відповідність між інвестованими коштами та дисконтованими сумами грошових надходжень проекту. Розрахунок цього показника може визвати певні складнощі, якщо ви не озброєні комп’ютером або фінансовим калькулятором, у такому випадку його доведеться розраховувати простим підбором значень.

Проект завжди буде бажаним, якщо ВНД перевищує вартість капіталу проекту. Проте серед двох проектів оберуть той, який має більше значення ВНД.

Всі ці три показника завжди треба розглядати в комплексі, разом вони дають досить ефективну оцінку інвестиційного проекту.

3.4 Фактори ризику та їх врахування

Як відомо, реалізація будь-якого інвестиційного проекту пов’язана із наявністю певних ризиків. Навіть ретельно спланований проект може виявитися невдалим через настання певних не передбачуваних подій.

Відповідно до цього, у фінансових розрахунках повинно відбуватися корегування очікуваного результату. Необхідною передумовою для цього є управління ризиком.

Ефективність організації управління ризиком багато в чому визначається класифікацією ризику.

Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за певними ознаками.

Залежно від можливого результату ризики можна поділити на дві великі групи: чисті та спекулятивні.

Чисті ризики означають можливість отриманні нульового чи негативного результату. До цих ризиків відносяться: природні, екологічні, політичні, транспортні та частина комерційних ризиків (майнові, виробничі, торгівельні).

Спекулятивні ризики втілюються у можливості отримання як позитивного, так і негативного результату. До цих ризиків належать фінансові ризики, які є частиною комерційних ризиків.

Фінансові ризики пов’язані із вірогідністю втрат фінансових ресурсів (тобто грошових коштів).

Фінансові ризики в свою чергу поділяються на два підвиди: ризики пов’язані із купівельною спроможністю грошей, та ризики, пов’язані із вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).

Проте ретельний розгляд класифікації ризиків та їх впливу на інвестиційний проект це скоріше справа самого інвестора чи банківської установи. Розглядаючи ж ризик з позиції підприємця, який пропонує на розгляд інвестиційний проект, доцільніше навести способи оцінки ризику та його врахування при складанні самого проекту.

Отже, підприємцеві передусім треба визначити величину ризику та скоригувати на неї очікувані результати свого бізнес-проекту. Математичний апарат для цього може запропонувати теорія ймовірностей. За допомогою теорії ймовірності випадковим подіям можна присвоїти певні числові характеристики – їх вірогідності.

Можна виділити два методи визначення вірогідності для інвестиційного проекту.

Об’єктивний метод визначення ймовірності ґрунтується на визначенні частоти, з якою трапляється певна подія. Важливо, що для застосування цього методу потрібні адекватні статистичні дані. Наприклад, якщо відомо, що при реалізації товарів в кредит лише 120 дебіторів з 200 розрахуються за товари, то вірогідність своєчасного формування відповідного грошового потоку складає 0,6 (120/200).

Суб’єктивний метод визначення ймовірності ґрунтується на використанні суб’єктивних критеріїв, які базуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть відноситися: судження самого підприємця, його досвід, оцінка експерту, думка фінансового консультанта і т. д. Зрозуміло, що коли ймовірність встановлюється суб’єктивно, різні люди можуть встановлювати різні її значення для однієї події.[23]

Так чи інакше, фактор ймовірності повинен завжди кількісно закладатися у розрахунки бізнес-планів інвестиційних проектів.

Розділ IV. Рекомендації по представленню бізнес-плану

Отже, ви розробили бізнес-план інвестиційного проекту відповідно до тих вимог, що наведені у попередніх розділах. Треба сказати, що зазначена структура є досить деталізованою, що, власне, і передбачає бізнес-план інвестиційного проекту.

Наступним етапом по реалізації інвестиційного проекту повинно бути подання плану проекту до джерел фінансування, з якими ви бажаєте співпрацювати.

Окреслимо ті вимоги до бізнес-плану проекту, які будуть неодмінно висуватися інвесторами.

В першу чергу, нове інвестування буде привабливим у тому випадку, коли цього вимагає ринок, та сам проект відноситься до тієї галузі, в якій може бути досягнуто відносно швидке повернення інвестицій.

Ще одним суттєвим моментом є, власне, обсяг необхідних капітальних вкладень. Перед тим, як дозволити проекту стати на стільки великим та капіталомісткім, що його інвестування стане можливим лише з крупних джерел Західних країн та фінансових установ, він повинен бути знову розглянутий на предмет зменшення проектних витрат.

Одним з шляхів зменшення необхідної кількості фінансів є планування руху грошових коштів. Для більшості проектів, під час проведення робіт може зберігатися певний рух грошових коштів та можуть мати місце паралельні джерела доходів. Планування та управління грошовими потоками проекту може значно зменшити ті обсяги фінансування, які були спочатку закладені у проект.

Також треба зазначити, що жодна фінансова установа не буде розглядати проект, у якому закладено інвестування лише з одного джерела на всі 100% необхідної суми.