Виробничі відносини та їх структура, Детальна інформація

«Щоб робити, люди вступають у певні зв'язки і відношення, і тільки в рамках цих суспільних зв'язків і відношень існує їхнє відношення до природи - має місце виробництво» (по Марксові). У процесі виробництва здійснюється присвоєння подвійного типу:

1) предметів природи через процес праці;

2) засобів виробництва, предметів споживання і послуг через суспільну форму.

Присвоєння другого типу, що відбувається між людьми у всіх сферах суспільного відтворення (у безпосередньому виробництві, розподілі, обміні і споживанні), засновує відношення власності. Певними серед них є відношення між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, або відношення власності на засоби виробництва. Вони є основою виробничих відношень, формують тип. Відношення між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва є важлива підсистема виробничих відношень, що розкривається і функціонує як у сфері безпосереднього виробництва, так і при розподілі, обміні і споживанні. Як основні, варто виділити відношення власності на засоби виробництва в сфері безпосереднього виробництва. Саме вони і створюють соціально-економічну форму з'єднання особистих і матеріальних факторів виробництва.

 Висновки

Після вивчення виробничих відношень і проблем, пов'язаних із їхнім становленням, можна зробити висновок, що в самому загальному виді це відношення, що виникають між суб'єктами виробничої діяльності при створенні матеріальних засобів і благ, а також послуг, необхідних для задоволення економічних потреб і потреб товариства і його членів із метою забезпечення їхньої життєвості.

Економічні виробничі відношення діляться на організаційно - економічні і соціально-економічні відношення. Організаційно-економічні відношення діляться у свою чергу на відношення з приводу:

-грошового обігу;

-ціноутворення;

-фінансів і кредиту;

-маркетингу;

-менеджменту;

-трудової діяльності;

-поділи, спеціалізації і кооперації праці;

-обміну засобів виробництва.

До соціально-економічних відношень можна віднести відношення власності, відтворення суспільного виробництва в цілому, розподіли прибутків і багатства і т.д.

Економічні виробничі відношення відповідають визначеній формі власності на засоби виробництва, що склалися історично, і діалектично взаємодіють із виробничими силами як факторами виробництва, його ресурсами. Взагалі, відношення власності по своїй економічній суті включають практично усі виробничі відношення.

Література

Башнякин Г.І. Політична єкономія. – К.,1995р.

Гальчинський А.С. Основи єкономічної теорії. – К.,1996р.

Збарський М.І. Ринкові ва та стимули розвитку господарської системи. – Одеса,1997р.

Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи єкономічної теорії: політєкономічний аспект. – К.,1997р.

Морова А.П. Характер, структура та фактори формування єкономічних відносин. – Мінськ,1992р.

Мочерний С.В. Основи єкономічної теорії. – Тернопіль,1993р.

Опанасенко В. Становлення та розвиток державного регулювання ринкових виробничих відносин.// Соц.-єкономічні дослідження в перехідний період. – Л.,1997р.

За редакц. Радіонової І.Ф. Загальна єкономіка. – К.,1995р.

Підприємство в системі єконом. відносин суспільства. – К.,1996р.

- PAGE 33 -

Кузнєцова О.В. Виробничі відносини та їх структура. Курсова робота