Політико - соціологічни аналіз олігархії в Україні, Детальна інформація

Політико - соціологічни аналіз олігархії в Україні
Тип документу: Курсова
Сторінок: 9
Предмет: Політологія
Автор: фелікс
Розмір: 163.1
Скачувань: 1217
¤

¦

#сту партикулярних інтересів на політичному рівні, через партії. Коли громадянська культура відсутня, а високий ступінь соціальної нерівності поєднюється з високим рівнем незахищеності прав та свобод громадян, тоді домінуючим типом стосунків з приводу захисту індивідуальних та групових інтересів стає клієнтелізм. Особа покладається не на свої права та можливості, а на “патрона”, який стоїть вище на соціальній та владній драбині і погоджується захищати “клієнтів” – людей, безумовно, відданих і завжди готових йому відплатити. Патронажно-клієнтельські стосунки базуються на обміні благами між суб’єктами з неоднаковим суспільним статусом і силою впливу: сильний пропонує слабшому протекцію і доступ до дефіцитних ресурсів: землі, робочого місця, просування по службі тощо; клієнт, натомість, надає свої послуги патрону: робота, виборчі голоси тощо. Такі стосунки стійко тримаються в організаціях типу мафії і вперше були описані на матеріалі середземноморських країн, де мафія – явище вкорінене. Дослідник клієнтельських стосунків К. РОСЕТТІ підкреслює, що такі стосунки властиві багатьом суспільним системан на планеті: стійкість патронно-клієнтельських зв’язків зумовлена тим, що вони вигідні обом нерівним суспільним партнерам: для патронів ці зв’язки є знаряддям здобуття впливу, а для клієнтури – формою захисту простої людини. Саме це забезпечує збереження елементів клієнтелизму навіть у найбільш розвинутих політичних системах.

В таблиці 1 наведені найосновніші ознаки клієнтелизму:

Таблиця 1

Двосторонні стосунки Цілі і діяльність патрона Поведінка клієнтів

Нерівність суб’єктів Партикуляризм інтересів Партикуляризм інтересів

Підтримка і задоволення потреб та інтересів обох сторін Боротьба за контрль над політичними та економічними ресурсами Покірне сприйняття залежності

Надання двостороннім стосункам форми патронажу, фаворитизму Використання незаконних форма контролю за рухом ресурсів Інструментальна мовчазна культура загалу

Патронно-клієнтелістський зв’язок на основі особистих зобов’язань та общинної солідарності Недотримання громадянських прав та активна\пасивна протидія спробам їх застосувати



Таким чином, клієнтела, поруч з холдингами та синдикатами виступає ще одним типом функціонування кланово-олігархічної групи як активного суб’єкта соціально-політичної системи.

Ще один тип політичних утворень з метою захисту вузьких (бізнесових) чи групових фінансово-економічних інтересів носить назву політичного клану. Слово "клан" у контексті аналізу політичних сил України стало поширеним у журналістських та політологічних колах відносно недавно. Деякі дослідники вживання цього терміну вважають не зовсім коректним. Проте поняття "клану" чи не найкраще характеризує домінуючі групи впливу на процес прийняття політичних рішень у країні. Клан відрізняється від партії тим, що він не має на меті політичних цілей. Від "групи тиску" клан відрізняється позірною незаангажованістю у політичному процесі. Клан активно лобіює (через своїх представників у владних структурах) такі урядові та парламентські рішення, які дозволяють на цілком законних підставах збагачуватися тим комерційним структурам, які належать до клану. Їх збагачення дозволяє фінансово "підживлювати" тих політиків та державних службовців, які "проштовхують" необхідні для клану рішення.

Типовим прикладом є урядове рішення про відмову від державної монополії на постачання нафти і газу в Україну і передачу цих функцій комерційним структурах (які очолюють провідні актори цієї сценки). Наближені до уряду структури спрмоглися не лише отримати надприбутки з цього бізнесу, але і суттєво посилити свої "клани". Іншим прикладом є призначення кількох українських банків "відповідальними" за купівлю-продаж облігацій внутрішньої державної позики. Кошти від населення надходили саме до цих банків. І подібна діяльність є абсолютно законною (силами тих людей, які зацікавленні в функціонуванні цієї системи).

Таким чином утворення на зразок політичного клану, політичної олігархії, клієнтелістського угрупування виступають різними типами функціонування кланово-олігархічної групи як активного суб’єкта соціально-політичної системи.

Типологізація українських олігархічних угрупувань за функціональною поведінкою. При досліджені такої проблеми, як вітчизняна “олігархія”, окрім загально-теоретичної частини, ми спробували провести власний аналіз та класифікацію функціонуючих сьогодні в Україні олігархічних утворень. Зо основу була взята чисто формалізована методика. Основними критеріями добору виступили:

Наявність економічної бази (одне або група підприємств загальнонаціонального значення);

Наявність друкованого органу, теле чи радіо каналу (загальнонаціонального);

Контроль чи вплив на громадську організацію, політичну партію або парламентську фракцію чи депутатську групу.

Важливим критерієм при доборі була наявність державної посади чи депутатського мандату (за винятком Ігора Бакая, котрий нещодавно був звільнений з посади Голови НАК “Нафтогаз України”). При розгляді нижчеподаної Таблиці 2 потрібно пам’ятати, що під конкретним прізвищем мається на увазі не певна особа, а група людей з наявними в їхньому розпорядженні ресурсами, спрямованими на досягнення владних повноважень з метою їх подальшої трансформації у економічну діяльність. Результати власного аналізу подані в Таблиці 2:

Таблиця 2

ВОЛКОВ О. СУРКІС Г. ПІНЧУК В. БАКАЙ І. ТИМОШЕНКО Ю. ДЕРКАЧ А.

Парламентські фракції,депутатські групи ДГ “Відродження регіонів” Фракція СДПУ (о) Фракція Трудової партії України ДГ “Відродження регіонів” Фракція “Батьківщина” Трудова партія України

Політичні партії АПУ, ДемПУ (частина), ПРВУ СДПУ (о) Трудова партія України “Відродження регіонів” Партія “Батьківщина” Фракція Трудової партії України

Громадські інституції Всеукраїнський благодійний фонд “Соціальний захист” Професійна футбольна ліга Фонд “Соціальна допомога”



Телекомпанії УТ-1, “1+1”, “Гравіс” “Інтер” 11-ий канал

(Дніпропетровськ) ICTV Регіональні ЗМІ

Дніпропетровська “ЕРА” (УТ-1)

УНІАР

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes