Компенсація моральної шкоди, Детальна інформація

Зміст

TOC \o "1-3" Вступ PAGEREF _Toc516635856 \h 2

Розділ 1. Поняття та зміст моральної (немайнової) шкоди. PAGEREF _Toc516635857 \h 7

Глава 1. Проблема компенсації моральної (немайнової) шкоди в теорії цивільного права PAGEREF _Toc516635858 \h 8

Глава 2. Поняття моральної (немайнової) шкоди PAGEREF _Toc516635859 \h 13

Глава 3. Немайнова шкода, завдана юридичній особі. PAGEREF _Toc516635860 \h 21

Глава 4. Дефініція поняття моральної (немайнової) шкоди. PAGEREF _Toc516635861 \h 27

Розділ II. Компенсація моральної (немайнової) шкоди як різновид цивільно-правової відповідальності PAGEREF _Toc516635862 \h 29

Глава 1. Поняття відшкодування моральної (немайнової) шкоди PAGEREF _Toc516635863 \h 30

Глава 2. Підстави майнової відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. PAGEREF _Toc516635864 \h 37

§ 1. Протиправність діяння при завданні моральної (немайнової) шкоди PAGEREF _Toc516635865 \h 38

§ 2. Причинний зв’язок PAGEREF _Toc516635866 \h 46

§ 3. Вина завдавача моральної (немайнової) шкоди PAGEREF _Toc516635867 \h 50

Глава 3. Форми майнової компенсації моральної шкоди. PAGEREF _Toc516635868 \h 55

Розділ 3. Розмір компенсації моральної (немайнової) шкоди PAGEREF _Toc516635869 \h 57

Глава 1. Межі компенсації моральної (немайнової ) шкоди PAGEREF _Toc516635870 \h 60

Глава 2. Проблема оцінки обсягу моральної шкоди та визначення розміру її компенсації PAGEREF _Toc516635871 \h 68

Глава 3. Способи оцінки обсягу моральної шкоди. PAGEREF _Toc516635872 \h 71

Глава 4. Критерії оцінки моральної шкоди. PAGEREF _Toc516635873 \h 76

Глава 5. Критерії оцінки немайнової шкоди, заподіяної юридичній особі. PAGEREF _Toc516635874 \h 83

Глава 6. Визначення розміру компенсації моральної (немайнової ) шкоди. PAGEREF _Toc516635875 \h 85

Висновки та пропозиції PAGEREF _Toc516635876 \h 90

Список використаних першоджерел PAGEREF _Toc516635877 \h 96

Вступ

Права людини невід(ємні від соціальної діяльності людей, від їх суспільних відносин, способів буття особистості. Такі права, як право на життя, честь та гідність, недоторканість особи, свобода думок та переконань, автономія особистості тощо є необхідною умовою життя людини, а тому повинні бути визнані та охоронятись державою. Загальна декларація ООН з прав людини від 10 грудня 1948 р. в ст. 29 оголосила, що: “при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки такі обмеження, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги щодо прав і свобод інших, а також задоволення справедливих вимог моралі, суспільного порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві”.

Для виконання цих вимог у Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначається, що всім громадянам України гарантуються права і свободи, передбачені Конституцією України та нормами міжнародного права, визнаними Україною. Основний Закон нашої держави, який був прийнятий 28 червня 1996 р., закріпив ідею про те, що держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. Вперше в історії конституційного права України Основним Законом передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації про громадянина та членів його сім(ї (ст. 32); незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56); безпідставним засудженням (ст. 62). Положення ст. 152 Конституції України також передбачають відшкодування за рахунок держави моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичним і юридичним особам актами та діями, що визнані неконституційними. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди за нормами Конституції України, як нормами прямої дії (ст. 8), визначає основні принципи державної політики про пріоритет загальнолюдських цінностей та захист прав і законних інтересів юридичних осіб усіх форм власності.

Актуальність теми дослідження. На сьогодні в Україні інститут моральної (немайнової) шкоди займає центральне місце серед зобов’язань по відшкодуванню шкоди, оскільки проблема її відшкодування стосується в першу чергу захисту абсолютних прав фізичних і юридичних осіб, які створюють у своїй сукупності основу цивільних правовідносин. Разом з тим, в чинному законодавстві України, яке регулює цей захист, а також в проекті Цивільного кодексу України відсутнє єдине визначення поняття моральної (немайнової) шкоди, не встановлений чітко порядок та критерії визначення її розміру в грошовому виразі. Більше того, деякі спеціальні нормативно-правові акти містять неузгодженість між собою положень щодо розміру (мінімального та максимального) моральної (немайнової) шкоди. Пленум Верховного Суду України та Вищий арбітражний суд України в деякій мірі відповіли на поставлені судовою практикою питання. Але їх роз’яснення потребують детального дослідження, оскільки повністю вони не розкрили зміст моральної (немайнової) шкоди для фізичних та юридичних осіб, однозначно не вирішили питання про сферу дії цього правового інституту, не сформували системи критеріїв визначення розміру шкоди в грошовому виразі.

Проблема відшкодування моральної (немайнової) шкоди, стосовно становлення нового правового інституту, частково розглядалась українськими авторами: Д.В. Бобровою, М.І. Гошовським, С.Є. Демським, О.В. Дзерою, І.П. Домбровським, Л.О. Корчевною, О.П. Кучинською, Д. Міргородським, М. Невалінним, В.П. Паліюком, В. Петренком, В. Плаксіним, С.Є. Сиротенком, Є. Солодком, С.І. Шимон та ін.

Але багато теоретичних питань залишається дискусійним. Не склалась єдина думка щодо змісту та визначення поняття шкоди, яка досліджувалась;мають місце суперечності відносно сфери застосування даного правового інституту; кола суб’єктів, що мають право на компенсацію, відсутня система загальних та спеціальних (окремих) критеріїв визначення розміру моральної (немайнової) шкоди.

Невирішенність цих та інших питань негативно позначається на судовій практиці та призводить до недостатнього захисту прав та основних свобод людини, а також законних інтересів юридичних осіб. Таким чином, зазначені вище обставини не тільки спонукали вибір даної теми дослідження, але й свідчать про її актуальність як для цієї дипломної роботи, так і для становлення в Україні нового правового інституту відшкодування моральної (немайнової) шкоди.