Із спостереження над ротацизмом в українській мові, Детальна інформація

Кропіткuй < клопіткий , кропітка робота ’клопітка робота’ (Грицак).

Крoхмaрь ’крохмаль’, крохмaрити, крохмaрю ’крохмалити, ’крохмалю’ – говірка с. Лохово Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], крохмaр ’крохмаль’ – говірка с. Чапаєвка Чорнобильського р-ну Кв. [ЛСПГ І08]. З крохмаль, що з нім. Kraftmehl id. через посередництво пол. krochmal id. Результат прогресивної дистактної асиміляції р-л>р-р.

Крумцaнґер ’криві зігнуті кліщі тримати розпечене залізо’ с. Малинці Хотинського р-ну Чрв [МСБГ ТУ, 101]. З уживаного в сусідніх говірках крумцaнґель id., що з нім.Krummzange де krumm ’кривий’ і Zange ’кліщі’ [ЕСУМ, Ш, 109]. Прогресивна дистактна асиміляція р – л >р- р.

Курaстра ’молозиво’ говірки сс. Іршава Іршавського р-ну, Виноградово (Севлюш) Виноградівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], ряду Лемківщини [ВхЛ 60, 78; ВхЗн II, 39], Бойківщини курaстра, курaйстра id. [Онишкевич І, 369; див. також Жел 390], курaства id. [ВхД 54; ВхЗн, 49, 54]. З рум. colastr\x01CE, діал. corastra, curastra, corasta, curasta та ін. id. лат. colostra (colostrum) [ЕСУМ II, 508]. Хвилею колонізації на волоському праві у названі українські говори могло бути занесене уже з ротацизмом. Без ротацизму колястра, кулястра, кувастра id. широко відоме у говорах південно-західного наріччя [Грін ІІ, 274; МСП 84].

Маримoнська, мармoнська мукa < малімонська мука – говірка с. Ласки Народицького р-ну Жт. [ЛСПГ 122, 123].

Мармазiя ’мальвезія’, ’мускатне вино’ (ЧСНН ІІ, 273 з посиланням на: І.Бассараба “Материалы для этнографии Херсонской губернии”). Мальвазія ’сорт раннього винограду’, ’солодке вино з винограду цього сорту’ < італ. malwasia ’сорт червоного винограду та вина з нього’ [ЕСУМ ІІІ, 374].

Нuч’ірниц’і ’пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімається частина основи’ – говірка с. Липча Хустського р-ну Зк. (вживається окремими мовцями поряд з основною формою нич’ілниц’і); нuчирниці і факультативно ничилниц’і id. – говірка с. Красне (Красні Шори) Тячівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 109 коментар].

Пaскрін’ ’плішка, за допомогою якої кріпиться коса на кіссі ’ – с.Жденієво Воловецького р-ну Зк. факультативно з пaсклин’ [ДЛАЗ 373 коментар], з якого й утворилося. Пaскрин < пасклин – говірка с. Яблуневе Лубенського р-ну Пл. /ВЛГ 189].

Пірyра, мн. > пірyри ’пілюля, пігулька’ – ряд говірок Пл. З пілюля, котре з фран. pilule < лат. pilule.

Переперuця – факультативно з перепелиця ’перепелиця, Coturnich coturnich L’ – говірка с. Білки Іршавського р-ну Зк. [ЗхЗн І, ЗІ; див. також Шарлемань І7]. Асиміляція р - л>р - р.

Понuбр’а ’піднебіння’. Виявляються двома невеликими ареалами у говірках півд-сх. Виноградівщини та півд. Берегівщини (ДЛАЗ ЗОЗ). З понuбл’а id., що вживаються в сусідніх селах.

Рапорuця. І.Верхратський зауважує: “місто рапониця сf. рапоньіти. З рапониця повстало перше: раполиця, а відтак через уподобненє рапориця. Качька-рапориця” – говірка с. Дунковиця Іршавського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29].

Рибaрити ’рибалити, рибачити’ [ВхЗС 59; Жел 80І], рuбaрити id. [Онишкевич II, І72], рибaрня ’Fischerhuette’ рибaрський ’рибальський’ [Жел. 80І], рыборівка, рыбарівка < рыболівка – ряд говірок Лемківщини [ВхЛ 60, 78; ВхЗн ІІ, 39]. Можливо, під впливом рыбaр ’рибалка, рибак’ [ВхЗн ТІ, 39], або ж результат прогресивної дистактної асиміляції р – л р – р.

Роскотaти ’лоскотати’ – утворює суцільний ареал у говірках Західної Мукачівщини, який є частиною ширшого ареалу лоскотaти, що охоплює ужанські та західну частину верховинських говорів на Закарпатті [ДЛАЗ 434]. Можливо, сюди ж належить і рoскoчовати ’лоскотати’, що засвідчується в говірці с. Коритняни Ужгородського р-ну Зк (ДЛАЗ 435 коментар); див. також [ВхЗн І, 29].

Рулi ’ліра’ (музичний інструмент) – говірка м. Остер Козелецького р-ну Чрг. Очевидно, дистактна метатеза л - р>р - л.

Рунa ’луна, відзвук - відбиття звукових коливань’. Відзначається у говірках Лохвицького та Лубенського повітів [Грін. ІV, 88]. У творах Т.Шевченка 10 разів засвідчується слово луна, з них 6 випадків з ротацизмом: Защебетав соловейко - пішла руна гаєм [18] . Очевидно, у говірках Середньої Наддніпрянщини рунa< лунa досить поширене явище.

Свaр’ба ’весілля’ – говірка с. Меджилабірці Гуменської округи на Південній Лемківщині [ЗАL мапа 255; ВхЗн II, 39]. З діал. свaл’ба id., що поширено в сусідніх селах; пор. сварьбяны співанкы ’весільні пісні’ [ВхЗн ІІ, 39].

Себiр ’риба верховодка, Alburnus charusini Hezzenstein / Alburnus аlburnus L.’ – говірка с. Зноб-Новгородське Середньобудського р-ну См. [ДЗЛ 8І]. З себeль, сeбель, шо фіксується в інших селах цієї місцевості. Як назва риби Alburnus lucidus себeль, сeбель, сибuль відоме і в російській мові. М. Фасмер [III, 587] допускає прсл. *вьсебhль від весь і белый.

Сорможaк ’солом’яний матрац’ /< угор. szalmazsak id. Утворює невеликий ареал, який локалізується на півд.-сх. Іршавщині та півд.-зх. Хустщині Зк. Завжди факультативно з солможaк id., подекуди зі стружaк id. [ДЛАЗ 348].

Тенґер ’залізна вісь воза ’ – говірки сс. Верхнє Водяне (паралельно з вуст’a ж.р.), (Великий Бичків) поряд з вус’ ж.р., дрик, Косівська Поляна (факультативно з оса), Рахівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 413].З тeнґил’, тuнґил’ id., що відоме в сусідніх селах < угор. tengely id.

Фіярка ’фіялка, Viola’ – говірка с. Нове Давидково Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], фярка id. говірка с. Меджилабірці Гуменської округи на Східній Словаччині [ВхЗн ІІ, 39].

Хряки ’свинячі або телячі тельбухи, порізані на шматочки і зварені в пшоняній каші’ – окремі говірки Пл., См. З хляки, фляки id.< пол. Flaki ’тель- бухи, кендюхи’, нім. Fleck.

Шаравuло ’людина, яка робить якусь справу швидко, але абияк, при цьому розкидає та губить інструменти’ – говірка с. Сильно Ківерцівського р-ну Вл [АСГ І54]. З шалавuло id. Дистактна регресивна асиміляція: л – л > р - л.

Шереснaтый і поряд шелеснaтый; листя шерестuть і шелестuть – говірка с.Пузняківці Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29].

Ятер ’дятел’ – говірка с. Пустотине Носівського р-ну Чрг. [ДЗЛ 110]. Див. йaтеир’.

VІІ. р<н

Волочeрник ’подарунок хрещеникам на Великодні свята’ – говірка с. Ворокомле Камінь-Каширського р-ну Вл. [19]. Може, з волочeнник чи волочuлник id., шо вживаються в суміжних селах; пор. засвідчені в цьому регіоні з таким же значенням волочeбник, волочeдне тощо [20] .

Глyхмар ’глушман, глуха людина’ – говірка с. Музиківка Білозерського р-ну Хрк. [ЧСНН І, 235]. З глyхман id., проте не виключено впливу утворень із суфіксом -ар.

Ірвалiд, ірмалiд, ирмалiда ’інвалід’ – говірка с. Ясіня Рахівського р-ну Зк. Інвалід - запозичення із західноєвропейських мов.

Йафuры ’чорниці, Vaccinium myrtillus L.’ – говірка с. Брустури Тячівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 238]. Ізоглосу продовжують бойк. йaфора, мн. йaфорыо, йaфурыо, ч.р. йaфер id. [Онишкевич II, 406], лемк. яфора id. [ВхНз 60], яфиры id. [ВхЛ 488], яфири id. [ВхПч II, 37], іafыrы, іafуrы, іafоrы, іafыrкы, іafіеrкы id. [SA\x0141 188], пол. діал. (півд. гуцульські говірки) lafery і з метатезою fajery id. [MAGP ІУ, 188], словац. діал. jafira, afira, hafira, hafura, jafura id. [SSN 533]. Зі значенням ’кущик, – зарослі чорниці’ відомі: укр. діал. яфірнuк, яфирнuк [ВхПч ІІ,37; Мельник 320], лемк. (с. Явірки) jawыrnik [AJPP 292], пол. діал. jafern\x0144ik, xafer\x0144ik, lafer id. [AJPP 292], слов. діал. hafirnik, hafirnіаk, jafir\x0144ik, hafir\x0144ak [SSN 533].