Фактори впливу та методи визначення електромагнітної обстановки офісного приміщення, Детальна інформація

На основі формул, приведених в таблиці 2.1, можна зробити висновок, що в ближній зоні складові Е( і Н( для електричного випромінювача й Е( і Н( для магнітного знаходяться в квадратурі і тому середнє значення вектора Пойнтинга дорівнює нулю. Це означає, що в ближній зоні електромагнітна хвиля не формується, саме тому ближню зону називають зоною індукції або зоною наведення.

Інша особливість ближньої зони полягає в тому, що хвильовий опір залежить не тільки від параметрів середовища, але й від виду випромінювача.

Для електричного випромінювача:

(2.7)



тобто поле високоімпедансне; для магнітного випромінювача:

(2.9)

тобто поле низькоімпедансне.

Для того щоб у точці Р(x0,y0,z0) одержати повний груповий сигнал, який створююється сукупністю випромінювань від m незалежних джерел, необхідно векторно просумувати напруженості відповідних полів:

(2.10)

(2.11)

Якщо число m>>1, оцінити ЕМО по співвідношеннях (1.31) і (1.32) важко. Для попередньої оцінки ЕМО можна скористатися методикою формального упорядкування складових зосередженої завади, розташувавши їх у виді ієрархічних ступіней. Крім того, використання електродинамічного підходу до опису ЕМО ускладнюється тим, що розподіл струмів по об'єму, який займає випромінююча система, не завжди відомий.

2.2 Енергетичний метод

При реалізації енергетичного методу опису ЕМО доцільно відокремити завади, зосереджені за спектром, від завад, зосереджених за часом, тобто розглядати їх роздільно. Завади на вході прийомної антени, зосереджені за спектром, являють собою ансамбль вузькосмугових сигналів, які випромінюються сторонніми РЕЗ [15]. Якщо i-й вузькосмуговий сигнал записати у вигляді:

, (2.12)

де Ei(t) та ((t) — огинаюча і фаза напруженості поля радіохвилі, яка створюється i-м джерелом;

(0i=2(f0i — кругова несуча частота.

Зосереджену заваду можна представити сумою:

(2.13)

і при великій кількості доданків розглядати як широкосмуговий нормальний стаціонарний процес.

В точці прийому діюче значення напруженості поля, яке створюється i-м джерелом, визначається співвідношенням

мВ/м, (2.14)

де Pi — потужність, що підводиться до антени i-го джерела, кВт;

Di — коефіцієнт підсилення i-ї антени;

ri ( відстань від i-го джерела до точки прийому, км;

Fi ( множник ослаблення.