Фактори впливу та методи визначення електромагнітної обстановки офісного приміщення, Детальна інформація

v

\xD800\x590D\xDB14\x5C1A\xDE21'\xD806

\x0A01\x2803\x6100\x03F6(\x0D00 локального і мобільного радіозв'язку. Останнім часом з'явилася тенденція до росту використання радіозасобів для забезпечення роботи служб єдиного часу, зв'язку й інших елементів систем автоматизованого керування підприємством. Іноді свій внесок в створення радіозавад вносить робота каналів високочастотного зв'язку по високовольтних лініях (ВЛ), тяговій мережі і трубопроводам. Зазвичай сигнали ВЧ-зв'язку лежать в діапазоні від десятків кілогерців до 1 МГц.

Потрібно пам'ятати, що використання будь-якої частини радіочастотного спектра регулюється відповідними державними органами, тому розміщенню на підприємстві будь-якої радіопередавальної апаратури передує процедура одержання відповідного дозволу. Виконання цієї процедури допомагає вирішити проблему взаємовпливу між різними радіопристроями, але, на жаль, не вирішує її цілком. Дійсно, навіть повний поділ робочих діапазонів частот різних пристроїв зв'язку не гарантує відсутність їхнього впливу один на одного, наприклад, на проміжній частоті.

Як вже зазначалося вище, вплив радіочастотного поля на апаратуру залежить від частоти. На порівняно низьких частотах (орієнтовно до 20…30 МГц) переважає вплив за наведенням кондуктивних завад у зовнішніх колах. Помітну роль можуть також відігравати радіочастотні струми, збуджувані в контурах, утворених елементами заземлювального пристрою, і екранами кабелів. На більш високих частотах небезпеку становить також безпосередній вплив полів на внутрішні кола апаратури.

На відміну від імпульсних завад, що зазвичай мають широкосмуговий характер, радіозавади, як правило, вузькосмугові. Виключеннями є, мабуть, лише атмосферні і космічні радіошуми, шуми від корони. Тому вплив радіозавад на апаратуру відбувається за умови співпадання частоти завади й одного з "вікон уразливості" апаратури. Наявність останніх частіше за все зв'язана з робочими частотами апаратури або резонансними частотами тих чи інших її елементів.

Вплив радіозавад у першу чергу становить небезпеку для іншої радіоапаратури (особливо високочутливих приймачів). Однак, завдяки зусиллям відповідних міжнародних і державних органів, випадки збігу робочих частот у різних радіозасобів рідкісні. Набагато частіше виникають ситуації, коли зовнішнє випромінювання має спектр частот, що перетинається з одним із "вікон уразливості", наприклад ( проміжною частотою апаратури. Така ситуація часто має місце, наприклад, коли та сама антенна щогла використовується різними радіопередавальними пристроями.

Порівняно уразливої до впливу радіозавад є будь-яка апаратура провідникового зв'язку на високій частоті. Це стосується, зокрема, швидкісних цифрових ліній зв'язку і магістралей локальних обчислювальних мереж. Причому при збільшенні частоти передачі проблема ЕМС стає однієї з основних для систем зв'язку.

Збої цифрової апаратури під дією радіочастотних полів часто пов'язані з незадовільними екрануючими властивостями корпуса або неправильною схемою заземлення апаратури й екранів.

Випадки фізичного ушкодження апаратури під дією радіозавад порівняно рідкісні. Зазвичай такого роду ушкодження спостерігаються у високочутливих приймачів, які з тієї чи іншої причині знаходяться поруч з потужним джерелом радіочастотного випромінювання.

Розглянемо можливий вплив радіочастотних електромагнітних полів засобів зонового зв'язку на їхнього користувача. Основними елементами системи зонового зв'язку є базові станції (БС) і мобільні радіотелефони (МРТ). Базові станції підтримують радіозв'язок з мобільними радіотелефонами, унаслідок чого БС і МРТ є джерелами електромагнітного випромінювання в УВЧ діапазоні.

Важливою особливістю системи зонового радіозв'язку є дуже ефективне використання виділюваного для роботи системи радіочастотного спектра (багаторазове використання тих самих частот, застосування різних методів доступу), що уможливлює забезпечення телефонним зв'язком значного числа абонентів. У роботі системи застосовується принцип розподілу деякої території на зони, чи зони, радіусом зазвичай 0.5–10 кілометрів. Деякі технічні характеристики систем зонового радіозв'язку наведені в таблиці 1.4 [14].

Таблиця 1.4 ( Короткі технічні характеристики систем зонового радіозв'язку

Найменування стандарту Діапазон

робочих

частот БС,

МГц Діапазон

робочих

частот МРТ,

МГц Максимальна

випромінювана

потужність БС,

Вт Максимальна

випромінювана

потужність МРТ,

Вт Радіус

зони,

км

NMT-450

аналоговий 463…467.5 453…457.5 100 1 1…40