Фактори впливу та методи визначення електромагнітної обстановки офісного приміщення, Детальна інформація

AMPS

аналоговий 869…894 824…849 100 0.6 2…20

D-AMPS (IS-136)

цифровий 869…894 824…849 50 0.2 0.5…20

CDMA

цифровий 869…894 824…849 100 0.6 2…40

GSM-900

цифровий 925…965 890…915 40 0.25 0.5…35

GSM-1800 (DCS)

цифровий 1805…1880 1710…1785 20 0.125 0.5…35



1.3.5 Інші джерела електромагнітних завад

Іншим потужним джерелом завад є грозові розряди. При ударі блискавки поблизу апаратури або її провідникових комунікацій виникають сильні імпульсні завади в інформаційних і антенних колах, а також колах живлення. При цьому можуть реалізовуватися як індукційний, так і кондуктивний механізм зв'язку. У першому випадку першорядну роль грає те, що на відстані до декількох кілометрів від місця розряду можуть створюватися значні електричні і магнітні поля. Ці поля створюють наведення в лініях електропередачі та обміну інформацією, які зрештою виявляються прикладеними до входів електронної апаратури як завади.

Кондуктивний механізм зв'язку діє лише при виникненні розряду між хмарою і землею. У цьому випадку за рахунок протікання струму відбувається підйом потенціалу частини ґрунту, а також різних металоконструкцій, включаючи елементи заземлювального пристрою. Після цього вплив завади на кола апаратури відбувається так само, як і у випадку аварійних потенціалів на елементах заземлювального пристрою (див. п.1.3.1).

В окремих випадках небезпеку може становити вплив імпульсних електричних і магнітних полів безпосередньо на апаратуру або протікання струмів завад по металевих частинах апаратури й екранам.

Міжнародна Електротехнічна Комісія (МЕК ( International Electrotechnical Commission, IEC) та інші організації дослідили блискавичний розряд і прийняли наступні параметри імпульсу, який імітує грозову заваду:

( ширина переднього фронту імпульсу ( 1.2 мкс;

( загальна ширина імпульсу ( 50 мкс;

( амплітуда ( до 6 кВ;

( внутрішній опір джерела дуже малий (зазвичай 2 або 4 Ом).

Завдяки високій енергії і значній напрузі імпульсу, його вплив на апаратуру часто виявляється руйнівним (критерій D відповідно класифікації п.1.2). Оскільки частоти не дуже великі, завади рідко проникають всередину апаратури. Зазвичай виводяться з ладу інтерфейсні елементи і блоки живлення. Зрідка, у випадку пробою захисних елементів або виникнення перекриття на внутрішні кола, імпульс проникає в основні вузли апаратури, що призводить до практично повного руйнування останніх.

Меншу загрозу становить електростатичний розряд ( досить розповсюджене явище; більшість людей має представлення про його руйнівний вплив на напівпровідникові схеми. По суті, ЕСР ( простий перерозподіл заряду між тілами, які мають різний електростатичний потенціал. Нагромадження заряду відбувається при звичайній електризації тертям; конкретні величини зарядів залежать від розмірів, форми й електричних властивостей взаємодіючих тел. Умови навколишнього середовища (особливо вологість) також помітно впливають на величину і час розсіювання заряду.

Форма кривої струму розряду залежить від електричних характеристик об'єкта, що несе заряд. Хоча кожен об'єкт має індивідуальний характер, МЕК прийняті стандартизовані параметри джерела ЕСР: ємність ( 150 пФ, внутрішній опір ( 330 Ом.

Основним механізмом впливу ЕСР є протікання струму по металевих частинах апаратури. Оскільки спектр імпульсу містить дуже високі частоти (тривалість фронту близько 1 нс, отже, частоти порядку гігагерц), вплив через паразитні зв'язки на внутрішні вузли апаратури значний. Найчастіше спостерігаються збої в роботі високошвидкісних цифрових вузлів, а також цифрових інтерфейсних елементів. При подачі ЕСР на рознімання, клавіатури, елементи індикації і т. п. можливо фізичне ушкодження інтерфейсних елементів.

Особливо небезпечний вплив ЕСР на незахищені вузли апаратури. Тому при будь-яких ремонтних і налагоджувальних роботах потрібно дотримувати вимоги електростатичної безпеки.

2 ТЕОРЕТИЧНІ МЕТОДИ ОПИСУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ОБСТАНОВКИ

Сукупність сигналів і завад в точці прийому називається повним груповим сигналом [15]. Характеристики групового сигналу в значній мірі залежать від діаграм спрямованості випромінювальних антен, їхньої частотної і поляризаційної властивостей, відстані від джерел окремих складових групового сигналу до точки прийому, умов поширення ЕМХ.

До основних компонентів групового сигналу відносяться складові зосереджені по спектрі (гармонійні) і зосереджені за часом (імпульсні). Механізм утворення і природа цих складових різні. Залежно від смуги пропускання прийомного тракту завади, зосереджені за часом, можна розглядати як флуктуаційні (при вузькій смузі пропускання радіоприймального пристрою).

Існують наступні методи аналітичного опису ЕМО: електродинамічний, енергетичний та імовірнісний.

2.1 Електродинамічний метод