Колористичний контраст і засоби його реалізації у російських поетичних текстах 70?80?х рр. ХХ ст. (белый - черный), Детальна інформація

но что-то погасло вдали.

(Б.Окуджава)

Подсолнечное семечко без блеска,

Сейчас — вот словно тусклая железка

В тевтонской маске. Но, прозрев, тяжелый

Кольчужный лик яснеет...

(Н.Матвеева)

До компонентів дальньої периферії також належать і такі колоризми та колористичні позначення: белесый, молочный, ясный, бледный, прозрачный, карий і т.п. (белесый фланг і черная палка, полусвет молочный і темный сон, в небо ясный вход і темнеющая загадка, прозрачный чертог і свалка чернот, дрожь карих радуг і белизна). Вони звичайно виступають тільки у складі метафоричних конструкцій (за винятком означення бледный: бледная женщина в черном).

Поєднання, “двоєдине” вживання белого і черного кольорів — найяскравіший колористичний контраст у російській поезії 70-80-х рр. ХХ ст. Цей контраст є образним навіть тоді, коли колористичні номінації вживаються у “прямому” значенні: на виникнення образних ускладнень впливає естетична функція слова в художньому цілому, загальне лексичне оточення.

Найбільш продуктивними способами реалізації колористичного контрасту в художніх текстах є такі: 1) сумісне вживання прямо протилежних колірних позначень ядерних і периферійних одиниць; 2) накладення або поєднання колористичних номінацій; 3) виділення протилежного кольору на тлі антонімічного відповідника.

В оформленні антитези в поетичних текстах беруть участь і ближня, і дальня периферії колористичного поля.

Література

1. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс (Теория метафоры). — М.: Прогресс: 1990. — С. 5-32.

2. Бабій І. Колірне означення як ситуаційний конкретизатор // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук.зб. — К.: Брама, 1999. — С. 188-190.

3. Басилая Н.А. Метафора в поэзии Сергея Есенина // Слово в русской советской поэзии. — М.: Наука, 1975. — С. 234- 246.

4. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. — М.:Худож.лит., 1986. — С.26 -89.

5. Винокур Г.О. Об изучении языка литературных произведений // Винокур Г.О. О языке художественной литературы. — М.: Высш. шк., 1991 — С.32-62.

6. Григорук С.І.Колористична лексика в поезії Г.Р.Державіна (у контексті поетичного мовлення епохи): Автореф. канд.дис. — К., 1998. — 18 с.

7. Еремина Л.И.Рождение образа (О языке художественной прозы Льва Толстого). — М.: Наука, 1983. — 191 с.

8. Літературознавчий словник-довідник. — К.: Академія, 1997. — 752 с.

9.Словарь русского языка: В 4 т. — М.: Русский язык, 1981.

10. Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948-1965.

11. Філон М.І. Символічні значення лексичних одиниць у поезії Тараса Шевченка // Слово про Шевченка. — Х.:Основа, 1998. — С. 92-101.

12. Черкасова Е.Т. Опыт лингвистической интерпретации тропов // Вопр. языкознания. — 1968. — № 2. — С. 28-38.