Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

ходять своє місце в англійській мові. За кількістю заперечень в

одному судженні сучасна англійська мова є мононегативною, але

так було не завжди.

Заперечні речення в давньоанглійській могли мати в

своєму складі декілька заперечних елементів. Така будова на-

зивається полінегативною. Вона характерна для всіх давніх гер-

манських мов :

th\x0101s ilce naefre ne sw\x012Bcen ne dei ne

niht t\x014D brecanne th\x0101 erming licome

Вони ніколи не припиняють ні вдень,

ні вночі розбивати нещасні тіла.

Полінегативність давньоанглійського речення створювалась шляхом

додавання заперечної частки ne і заперечного займенника, запе-

речного прислівника або заперечного сполучника :

F\x014Dr ne waeren naefre n\x0101n martyrs sw\x0101

p\x012Bned alse h\x012B waeron.

Раніше ніколи не було мучеників таких вимучених, як вони.

Поряд з полінегативною побудовою зустрічались (частіше в про-

заїчних, чим в поетичних пам’ятках ) речення з одним заперече-

нням ( заперечною часткою ne, з заперечним займенником

або заперечним прислівником ) :

Naes thaes wyrmes thaer onsyn aenig

Не було видно там ніякого дракона.

He naefre m\x0101re sculde cumen \x016Bt.

Він ніколи більше не повинен вийти звідти.

Деякі зміни відбулись у способі вираження дієслівного заперече-

ння в середньо - і ранньоанглійській. Основним засобом переда-

чі заперечення була заперечна частка ne, яка стояла перед дієс-

ловом, займенником або прислівником. Виступаючи перед дієс-

ловами beon ( wesan ) - бути, habban - мати, willan - хотіти,