Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

і не думають, що вони повинні були зробити.

До кінця періоду з’являється інша підсилююча частка

naht ( noht ) з попереднього заперечного займенника. Таким чи-

ном, до кінця періоду частіше виступає в якості двійного запере-

чення при дієслові ne... naht ( noht ). Підсилюючі заперечні частки

додавались до дієслова тільки тоді, коли в реченні не було ін-

ших заперечних елементів, окрім дієслова.

Великі зміни в вираженні заперечення відбулись в се-

редньоанглійський період. Це було пов’язано з втратою попе-

редньої основної заперечної частки ne. На початку періоду частка

ne майже не вживається самостійно : вона завжди виступає в

поєднанні з noht ( not ). З XIV ст. в якості заперечної частки по-

чинає виступати not :

the Longabardis whech dwelled not thanne in Itaile

лонгабарди, які не жили тоді в Італії.

Стара заперечна частка ne і подвійне заперечення при дієслові

ne ...not повністю зникають до середини XVI ст.

Частка not аж до кінця XVI cт. може зустрічатись в

препозиції по відношенню до особової форми дієслова, проте

переважає вживання ії після особової форми дієслова :

My synne I not defende.

His malyce I kan nozt fully felle.

He hath not vnderstood thee.

На початку XV ст. з’являються в заперечному реченні аналітич-

ні форми дієслова Present і Past Indefinite :

I see you do not meane to part with her.

Thou dost not love her.

He did not know his own mind.

Дієслово do в той час (XV ст. ) намагається зайняти місце до-

поміжного дієслова єдиних двох неаналітичних форм дієслова